< Salme 91 >
1 Den, der sidder i den Højestes Skjul og dvæler i den Almægtiges Skygge,
Той, хто живе під покровом Всевишнього, у тіні Всемогутнього спочиватиме.
2 siger til HERREN: Min Tilflugt, min Klippeborg, min Gud, paa hvem jeg stoler.
Скажу Господеві: «Пристановище моє й твердиня моя – Бог мій, на Нього я надію покладаю».
3 Thi han frier dig fra Fuglefængerens Snare, fra ødelæggende Pest;
Адже Він визволить тебе від тенет людолова [й] від згубної моровиці.
4 han dækker dig med sine Fjedre, under hans Vinger finder du Ly, hans Trofasthed er Skjold og Værge.
[Мов птах], вкриє тебе Своїм пір’ям, і під крилами Його спочиватимеш безпечно. Щит великий і обладунок – істина Його.
5 Du frygter ej Nattens Rædsler, ej Pilen, der flyver om Dagen,
Не будеш боятися жаху нічного, ані стріли, що вдень летить,
6 ej Pesten, der sniger i Mørke, ej Middagens hærgende Sot.
ані моровиці, що в пітьмі ходить, ані пошесті, що спустошує опівдні.
7 Falder end tusinde ved din Side, ti Tusinde ved din højre Haand, til dig naar det ikke hen;
Впаде поруч із тобою тисяча [ворогів], і десять тисяч – праворуч від тебе, але до тебе вони не наблизяться.
8 du ser det kun med dit Øje, er kun Tilskuer ved de gudløses Straf;
Тільки очима своїми будеш дивитися й побачиш покарання нечестивих.
9 (thi du, HERRE, er min Tilflugt) den Højeste tog du til Bolig.
Оскільки ти Господа – притулок мій, Всевишнього – зробив пристановищем своїм,
10 Der times dig intet ondt, dit Telt kommer Plage ej nær;
не спіткає тебе лихо й хвороба не наблизиться до твого шатра.
11 thi han byder sine Engle at vogte dig paa alle dine Veje;
Бо Він ангелам Своїм про тебе накаже, щоб оберігали тебе на всіх твоїх дорогах.
12 de skal bære dig paa deres Hænder, at du ikke skal støde din Fod paa nogen Sten;
Вони понесуть тебе на своїх долонях, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.
13 du skal træde paa Slanger og Øgler, trampe paa Løver og Drager.
На лева й на кобру наступиш, розтопчеш молодого лева й змію.
14 »Da han klynger sig til mig, frier jeg ham ud, jeg bjærger ham, thi han kender mit Navn;
«За те, що він полюбив Мене, врятую його, піднесу його, бо він пізнав ім’я Моє.
15 kalder han paa mig, svarer jeg ham, i Trængsel er jeg hos ham, jeg frier ham og giver ham Ære;
Коли він покличе Мене, Я відповім йому, у біді з ним буду, визволю його й прославлю.
16 med et langt Liv mætter jeg ham og lader ham skue min Frelse!«
Довголіттям насичу його й з’явлю йому Моє спасіння».