Salme 9
1 Til Sangmesteren. Al-mut-labben. En Salme af David. Jeg vil takke HERREN af hele mit Hjerte, kundgøre alle dine Undere,
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 glæde og fryde mig i dig, lovsynge dit Navn, du Højeste,
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 fordi mine Fjender veg, faldt og forgik for dit Aasyn.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 Thi du hævded min Ret og min Sag, du sad paa Tronen som Retfærds Dommer.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 Du trued ad Folkene, rydded de gudløse ud, deres Navn har du slettet for evigt.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 Fjenden er borte, lagt øde for stedse, du omstyrted Byer, de mindes ej mer.
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 Men HERREN troner evindelig, han rejste sin Trone til Dom,
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 skal dømme Verden med Retfærd, fælde Dom over Folkefærd med Ret.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 HERREN blev de fortryktes Tilflugt, en Tilflugt i Trængselstider;
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 og de stoler paa dig, de, som kender dit Navn, thi du svigted ej dem, der søgte dig, HERRE.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 Lovsyng HERREN, der bor paa Zion, kundgør blandt Folkene, hvad han har gjort!
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 Thi han, der hævner Blodskyld, kom dem i Hu, han glemte ikke de armes Raab:
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 »HERRE, vær naadig, se, hvad jeg lider af Avindsmænd, du, som løfter mig op fra Dødens Porte,
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 at jeg kan kundgøre al din Pris, juble over din Frelse i Zions Datters Porte!«
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 Folkene sank i Graven, de grov, deres Fod blev hildet i Garnet, de satte.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 HERREN blev aabenbar, holdt Dom, den gudløse hildedes i sine Hænders Gerning. — Higgajon (Sela)
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 Thi den fattige glemmes ikke for evigt, ej skuffes evindelig ydmyges Haab.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 Rejs dig, HERRE, lad ikke Mennesker faa Magten, lad Folkene dømmes for dit Aasyn;
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 HERRE, slaa dem med Rædsel, lad Folkene kende, at de er Mennesker! (Sela)
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
