Salme 89
1 En Maskil af Ezraiten Etan. Om HERRENS Naade vil jeg evigt synge, fra Slægt til Slægt med min Mund forkynde din Trofasthed.
Роздуми Етана-езрахітянина. Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.
2 Thi du har sagt: »En evig Bygning er Naaden!« I Himlen har du grundfæstet din Trofasthed.
Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.
3 Jeg slutted en Pagt med min udvalgte, tilsvor David, min Tjener:
«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:
4 »Jeg lader din Sæd bestaa for evigt, jeg bygger din Trone fra Slægt til Slægt!« (Sela)
навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід [непохитно] поставлю престол твій». (Села)
5 Og Himlen priser dit Under, HERRE, din Trofasthed i de Helliges Forsamling.
І небеса прославлять чудеса Твої, Господи, Твою вірність – на зібранні святих.
6 Thi hvem i Sky er HERRENS Lige, hvo er som HERREN iblandt Guds Sønner?
Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом? Хто серед синів Божих міг би бути подібним до Господа?
7 En forfærdelig Gud i de Helliges Kreds, stor og frygtelig over alle omkring ham.
Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.
8 HERRE, Hærskarers Gud, hvo er som du? HERRE, din Naade og Trofasthed omgiver dig.
Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.
9 Du mestrer Havets Overmod; naar Bølgerne bruser, stiller du dem.
Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.
10 Du knuste Rahab som en fældet Kriger, splitted dine Fjender med vældig Arm.
Ти вразив Раава, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.
11 Din er Himlen, og din er Jorden, du grunded Jorderig med dets Fylde.
Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.
12 Norden og Sønden skabte du, Tabor og Hermon jubler over dit Navn.
Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.
13 Du har en Arm med Vælde, din Haand er stærk, din højre løftet.
Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.
14 Retfærd og Ret er din Trones Grundvold, Naade og Sandhed staar for dit Aasyn.
Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.
15 Saligt det Folk, der kender til Frydesang, vandrer, HERRE, i dit Aasyns Lys!
Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи, вони ходять.
16 De lovsynger Dagen igennem dit Navn, ophøjes ved din Retfærdighed.
Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.
17 Thi du er vor Styrkes Stolthed, du løfter vort Horn ved din Yndest;
Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.
18 thi vort Skjold er hos HERREN, vor Konge er Israels Hellige!
Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.
19 Du taled engang i et Syn til dine fromme: »Krone satte jeg paa en Helt, ophøjed en Yngling af Folket;
Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.
20 jeg har fundet David, min Tjener, salvet ham med min hellige Olie;
Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.
21 thi min Haand skal holde ham fast, og min Arm skal give ham Styrke.
Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.
22 Ingen Fjende skal overvælde ham, ingen Nidding trykke ham ned;
Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.
23 jeg knuser hans Fjender foran ham og nedstøder dem, der hader ham;
Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.
24 med ham skal min Trofasthed og Miskundhed være, hans Horn skal løfte sig ved mit Navn;
Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.
25 jeg lægger Havet under hans Haand og Strømmene under hans højre;
Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.
26 mig skal han kalde: min Fader, min Gud og min Frelses Klippe.
Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“
27 Jeg gør ham til førstefødt, den største blandt Jordens Konger;
Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.
28 jeg bevarer for evigt min Miskundhed mod ham, min Pagt skal holdes ham troligt;
Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.
29 jeg lader hans Æt bestaa for evigt, hans Trone, saa længe Himlen er til.
Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.
30 Hvis hans Sønner svigter min Lov og ikke følger mine Lovbud,
Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,
31 hvis de bryder min Vedtægt og ikke holder mit Bud,
якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,
32 da hjemsøger jeg deres Synd med Ris, deres Brøde med haarde Slag;
то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.
33 men min Naade tager jeg ikke fra ham, min Trofasthed svigter jeg ikke;
Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.
34 jeg bryder ikke min Pagt og ændrer ej mine Læbers Udsagn.
Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.
35 Ved min Hellighed svor jeg een Gang for alle — David sviger jeg ikke:
Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же [тепер] скажу Я неправду Давидові?
36 Hans Æt skal blive for evigt, hans Trone for mig som Solen,
Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,
37 staa fast som Maanen for evigt, og Vidnet paa Himlen er sanddru.« (Sela)
як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». (Села)
38 Men du har forstødt og forkastet din Salvede og handlet i Vrede imod ham;
Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.
39 Pagten med din Tjener har du brudt, vanæret hans Krone og traadt den i Støvet;
Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.
40 du har nedbrudt alle hans Mure, i Grus har du lagt hans Fæstninger;
Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.
41 alle vejfarende plyndrer ham, sine Naboer blev han til Spot.
Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.
42 Du har løftet hans Uvenners højre og glædet alle hans Fjender;
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.
43 hans Sværd lod du vige for Fjenden, du holdt ham ej oppe i Kampen;
Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.
44 du vristed ham Staven af Hænde og styrted hans Trone til Jorden,
Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.
45 afkorted hans Ungdoms Dage og hylled ham ind i Skam. (Sela)
Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. (Села)
46 Hvor længe vil du skjule dig, HERRE, for evigt, hvor længe skal din Vrede lue som Ild?
Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди? [Доки] палатиме, як вогонь, гнів Твій?
47 Herre, kom i Hu, hvad Livet er, til hvilken Tomhed du skabte hvert Menneskebarn!
Згадай, яке швидкоплинне життя моє! Для якого марного [життя] Ти створив усіх синів людських!
48 Hvo bliver i Live og skuer ej Død, hvo frelser sin Sjæl fra Dødsrigets Haand? (Sela) (Sheol h7585)
Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? (Села) (Sheol h7585)
49 Hvor er din fordums Naade, Herre, som du i Trofasthed tilsvor David?
Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?
50 Kom, Herre, din Tjeners Skændsel i Hu, at jeg bærer Folkenes Spot i min Favn,
Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,
51 hvorledes dine Fjender haaner, HERRE, hvorledes de haaner din Salvedes Fodspor.
як безчестять вороги Твої, Господи, як неславлять сліди помазанця Твого.
52 Lovet være HERREN i Evighed, Amen, Amen!
Благословенний Господь повіки!
