Salme 88
1 En Sang. En Salme af Koras Sønner. Til Sangmesteren. Al-mahalat-leannot. En Maskil af Ezraiten Heman. HERRE min Gud, jeg raaber om Dagen, om Natten naar mit Skrig til dig;
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 lad min Bøn komme frem for dit Aasyn, til mit Klageraab laane du Øre!
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 jeg regnes blandt dem, der sank i Graven, er blevet som den, det er ude med,
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 kastet hen imellem de døde, blandt faldne, der hviler i Graven, hvem du ej mindes mere, thi fra din Haand er de revet.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 Du har lagt mig i den underste Grube, paa det mørke, det dybe Sted;
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 tungt hviler din Vrede paa mig, alle dine Brændinger lod du gaa over mig. (Sela)
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 Du har fjernet mine Frænder fra mig, gjort mig vederstyggelig for dem; jeg er fængslet, kan ikke gaa ud,
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 mit Øje er sløvt af Vaande. Hver Dag, HERRE, raaber jeg til dig og rækker mine Hænder imod dig.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 Gør du Undere for de døde, staar Skyggerne op og takker dig? (Sela)
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 Tales der om din Naade i Graven, i Afgrunden om din Trofasthed?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 Er dit Under kendt i Mørket, din Retfærd i Glemselens Land?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 Men jeg, o HERRE, jeg raaber til dig, om Morgenen kommer min Bøn dig i Møde.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 Hvorfor forstøder du, HERRE, min Sjæl og skjuler dit Aasyn for mig?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 Elendig er jeg og Døden nær, dine Rædsler har omgivet mig fra min Ungdom;
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 din Vredes Luer gaar over mig, dine Rædsler har lagt mig øde,
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 som Vand er de om mig Dagen lang, til Hobe slutter de Kreds om mig;
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 Ven og Frænde fjerned du fra mig, holdt mine Kendinge borte.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
