Salme 81
1 Til Sangmesteren. Al-haggittit. Af Asaf.
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Jubler for Gud, vor Styrke, raab af fryd for Jakobs Gud,
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 istem Lovsang, lad Pauken lyde, den liflige Citer og Harpen;
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 stød i Hornet paa Nymaanedagen, ved Fuldmaaneskin paa vor Højtidsdag!
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 Thi det er Lov i Israel, et Bud fra Jakobs Gud;
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 han gjorde det til en Vedtægt i Josef, da han drog ud fra Ægypten, hvor han hørte et Sprog, han ikke kendte.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 »Jeg fried hans Skulder for Byrden, hans Hænder slap fri for Kurven.
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 I Nøden raabte du, og jeg frelste dig, jeg svarede dig i Tordenens Skjul, jeg prøvede dig ved Meribas Vande. (Sela)
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 Hør, mit Folk, jeg vil vidne for dig, Israel, ak, om du hørte mig!
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 En fremmed Gud maa ej findes hos dig, tilbed ikke andres Gud!
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 Jeg, HERREN, jeg er din Gud, som førte dig op fra Ægypten; luk din Mund vidt op, og jeg vil fylde den!
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 Men mit Folk vilde ikke høre min Røst, Israel lød mig ikke.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 Da lod jeg dem fare i deres Stivsind, de vandrede efter deres egne Raad.
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 Ak, vilde mit Folk dog høre mig, Israel gaa mine Veje!
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 Da kued jeg snart deres Fjender, vendte min Haand mod deres Uvenner!
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 Deres Avindsmænd skulde falde og gaa til Grunde for evigt; jeg nærede dig med Hvedens Fedme, mættede dig med Honning fra Klippen!«
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
