Salme 7
1 En Sjiggajon af David, som han sang for HERREN i anledning af Benjaminiten Kusj's Ord.
Жало́бна пісня Давидова, яку він співав Господе́ві в справі веніями́нівця Ку́ша. Господи, Боже мій, — я до Тебе вдаю́ся: спаси Ти мене від усіх моїх напасникі́в, і визволь мене,
2 HERRE min Gud, jeg lider paa dig, frels mig og fri mig fra hver min Forfølger,
щоб ворог моєї душі не розша́рпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
3 at han ej som en Løve skal rive mig sønder, bortrive, uden at nogen befrier.
Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в доло́нях моїх,
4 HERRE min Gud, har jeg handlet saa, er der Uret i mine Hænder,
коли я доброчи́нцеві злом відплатив, і без причини ограбува́в свого противника, —
5 har jeg voldet dem ondt, der holdt Fred med mig, uden Aarsag gjort mine Fjender Men,
во́рог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене́, і нехай до землі він потопче життя моє, — і хай мою славу обе́рне на порох! (Се́ла)
6 saa forfølge og indhente Fjenden min Sjæl, han træde mit Liv til Jorden og kaste min Ære i Støvet. (Sela)
Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понеси́ся на лютість моїх ворогів, і до мене скеру́й постанову Свою, яку Ти заповів!
7 HERRE, staa op i din Vrede, rejs dig imod mine Fjenders Fnysen, vaagn op, min Gud, du sætte Retten!
І громада народів ото́чить Тебе, і над нею верни́ся на висоту́!
8 Lad Folkeflokken samles om dig, tag Sæde over den hist i det høje!
Господь судить людей, — суди ж мене, Господи, за моєю правото́ю й за моєю неви́нністю.
9 HERREN dømmer Folkeslag. Mig dømme du, HERRE, efter min Retfærd og Uskyld!
Нехай зло́ба безбожних скінчи́ться, а Ти зміцни праведного, бо виві́дуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
10 Paa gudløses Ondskab gøre du Ende, støt den retfærdige, du, som prøver Hjerter og Nyrer, retfærdige Gud.
Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
11 Mit Skjold er hos Gud, han frelser de oprigtige af Hjertet;
Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
12 retfærdig som Dommer er Gud, en Gud, der hver Dag vredes.
коли хто не наве́рнеться, — буде гострити меча Свого Він, Свого лука натя́гне й наста́вить його,
13 Visselig hvæsser han atter sit Sværd, han spænder sin Bue og sigter;
і йому пригото́вив смертельні знаря́ддя, — Він зробить огнистими стріли Свої.
14 men mod sig selv har han rettet de dræbende Vaaben, gjort sine Pile til brændende Pile.
Ото, беззако́ння зачне нечестивий, і завагітні́є безправ'ям, — і породить неправду.
15 Se, han undfanger Tomhed, svanger med Ulykke føder han Blændværk;
Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку пригото́вив, —
16 han grov en Grube, han huled den ud, men faldt i den Grav, han gjorde.
обе́рнеться зло його на його голову, і на ма́ківку зі́йде його беззако́ння!
17 Ulykken falder ned paa hans Hoved, hans Uret rammer hans egen Isse. Jeg vil takke HERREN for hans Retfærd, lovsynge HERREN den Højestes Navn.
Я ж Господа буду хвали́ти за Його правдою, і буду ви́співувати Ймення Всеви́шнього Господа!
