Salme 66
1 Til Sangmesteren. En Sang. En Salme. Bryd ud i Jubel for Gud, al Jorden,
Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
2 lovsyng hans Navns Ære, syng ham en herlig Lovsang,
виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 sig til Gud: »Hvor forfærdelige er dine Gerninger! For din vældige Styrkes Skyld logrer Fjenderne for dig,
Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
4 al Jorden tilbeder dig, de lovsynger dig, lovsynger dit Navn.« (Sela)
вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
5 Kom hid og se, hvad Gud har gjort, i sit Virke en Rædsel for Menneskenes Børn.
Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
6 Han forvandlede Hav til Land, de vandred til Fods over Strømmen; lad os fryde os højlig i ham.
Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
7 Han hersker med Vælde for evigt, paa Folkene vogter hans Øjne, ej kan genstridige gøre sig store. (Sela)
Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
8 I Folkeslag, lov vor Gud, lad lyde hans Lovsangs Toner,
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
9 han, som har holdt vor Sjæl i Live og ej lod vor Fod glide ud!
що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
10 Thi du ransaged os, o Gud, rensede os, som man renser Sølv;
бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
11 i Fængsel bragte du os, lagde Tynge paa vore Lænder,
Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
12 lod Mennesker skride hen over vort Hoved, vi kom gennem Ild og Vand; men du førte os ud og bragte os Lindring!
Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Med Brændofre vil jeg gaa ind i dit Hus og indfri dig mine Løfter,
Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
14 dem, mine Læber fremførte, min Mund udtalte i Nøden.
що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
15 Jeg bringer dig Ofre af Fedekvæg sammen med Vædres Offerduft, jeg ofrer Okser tillige med Bukke. (Sela)
Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
16 Kom og hør og lad mig fortælle jer alle, som frygter Gud, hvad han har gjort for min Sjæl!
Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
17 Jeg raabte til ham med min Mund og priste ham med min Tunge.
До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
18 Havde jeg tænkt paa ondt i mit Hjerte, da havde Herren ej hørt;
Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
19 visselig, Gud har hørt, han lytted til min bedende Røst.
але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
20 Lovet være Gud, som ikke har afvist min Bøn eller taget sin Miskundhed fra mig!
Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
