Salme 63

1 En Salme af David, da han var i Judas Ørken.

Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.

2 Gud, du er min Gud, dig søger jeg, efter dig tørster min Sjæl, efter dig længes mit Kød i et tørt, vansmægtende, vandløst Land

Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —

3 (saaledes var det, jeg saa dig i Helligdommen) for at skue din Vælde og Ære;

ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!

4 thi din Naade er bedre end Liv, mine Læber skal synge din Pris.

Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!

5 Da vil jeg love dig hele mit Liv, opløfte Hænderne i dit Navn,

Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.

6 Som med fede Retter mættes min Sjæl, med jublende Læber priser min Mund dig,

Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:

7 naar jeg kommer dig i Hu paa mit Leje, i Nattevagterne tænker paa dig;

що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!

8 thi du er blevet min Hjælp, og jeg jubler i dine Vingers Skygge.

Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

9 Dig klynger min Sjæl sig til, din højre holder mig fast.

Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,

10 Forgæves staar de mig efter Livet, i Jordens Dyb skal de synke,

нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!

11 gives i Sværdets Vold og vorde Sjakalers Bytte. Men Kongen glædes i Gud; enhver, der sværger ved ham, skal juble, thi Løgnernes Mund skal lukkes.

А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!