Salme 63

1 En Salme af David, da han var i Judas Ørken.

Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.

2 Gud, du er min Gud, dig søger jeg, efter dig tørster min Sjæl, efter dig længes mit Kød i et tørt, vansmægtende, vandløst Land

Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.

3 (saaledes var det, jeg saa dig i Helligdommen) for at skue din Vælde og Ære;

Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.

4 thi din Naade er bedre end Liv, mine Læber skal synge din Pris.

Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.

5 Da vil jeg love dig hele mit Liv, opløfte Hænderne i dit Navn,

Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,

6 Som med fede Retter mættes min Sjæl, med jublende Læber priser min Mund dig,

коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.

7 naar jeg kommer dig i Hu paa mit Leje, i Nattevagterne tænker paa dig;

Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.

8 thi du er blevet min Hjælp, og jeg jubler i dine Vingers Skygge.

Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.

9 Dig klynger min Sjæl sig til, din højre holder mig fast.

А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.

10 Forgæves staar de mig efter Livet, i Jordens Dyb skal de synke,

Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.

11 gives i Sværdets Vold og vorde Sjakalers Bytte. Men Kongen glædes i Gud; enhver, der sværger ved ham, skal juble, thi Løgnernes Mund skal lukkes.

Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.