Salme 60

1 Til Sangmesteren. Al-sjusjan-edut. En Miktam af David til Indøvelse,

Керівнику хору. На мотив «Лілея свідчення». Міхтам Давидів. Для повчання. Коли він виходив на війну проти Арам-Нагараїма й Арам-Цови, і коли Йоав повернувся і вразив дванадцять тисяч едомітів у Соляній долині. Боже, Ти відкинув нас і зламав; Ти прогнівався на нас – повернися ж до нас знову!

2 dengang han kæmpede med Aram-Naharajim og Aram-Zoba, og Joab vendte tilbage og slog Edomiterne i Saltdalen, 12 000 Mand.

Ти змусив землю тремтіти, вкрив її тріщинами; зціли її розломи, бо вона здригається.

3 Gud, du har stødt os fra dig, nedbrudt os, du vrededes — vend dig til os igen;

Ти дав народові Своєму зазнати важких [часів]. Ти напоїв нас вином, від якого нас хитає.

4 du lod Landet skælve, slaa Revner, læg nu dets Brist, thi det vakler!

Ти дав знамено тим, хто боїться Тебе, щоб вони, згуртувавшись навколо нього, стали недосяжними для [ворожого] лука. (Села)

5 Du lod dit Folk friste ondt, iskænked os døvende Vin.

Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.

6 Dem, der frygter dig, gav du et Banner, hvorhen de kan fly for Buen. (Sela)

Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.

7 Til Frelse for dine elskede hjælp med din højre, bønhør os!

Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.

8 Gud talede i sin Helligdom: »Jeg vil udskifte Sikem med Jubel, udmaale Sukkots Dal;

Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»

9 mit er Gilead, mit er Manasse, Efraim er mit Hoveds Værn, Juda min Herskerstav,

Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?

10 Moab min Vaskeskaal, paa Edom kaster jeg min Sko, over Filisterland jubler jeg.«

Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?

11 Hvo bringer mig hen til den faste Stad, hvo leder mig hen til Edom?

Подай нам допомогу [в боротьбі] з ворогом, адже марний порятунок людський.

12 Har du ikke, Gud, stødt os fra dig? Du ledsager ej vore Hære. Giv os dog Hjælp mod Fjenden! Blændværk er Menneskers Støtte. Med Gud skal vi øve vældige Ting, vore Fjender træder han ned!

У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.