Salme 52

1 Til Sangmesteren. En Maskil af David,

Керівнику хору. Повчання Давидове, коли прийшов Доеґ-едомітянин до Саула й повідомив йому: «Давид у домі Ахімелеха». Чому ти хизуєшся злодійством, сильний? Милість Божа [зі мною] цілий день!

2 da Edomiten Doeg kom og meldte Saul, at David var gaaet ind i Ahimeleks Hus.

Язик твій задумує загибель, він [у тебе] – немов нагострене лезо, підступнику!

3 Du stærke, hvi bryster du dig af din Ondskab imod den fromme?

Ти полюбив зло більше, ніж добро, брехню – сильніше, ніж правду говорити. (Села)

4 Du pønser hele Dagen paa ondt; din Tunge er hvas som en Kniv, du Rænkesmed,

Ти любиш усілякі згубні слова, о, підступний язику!

5 du foretrækker ondt for godt, Løgn for sanddru Tale. (Sela)

Але Бог уразить тебе навіки; вирве тебе й викине із шатра, і коріння твоє – із землі живих. (Села)

6 Du elsker al ødelæggende Tale, du falske Tunge!

Тоді побачать це праведні й сповняться страхом, і сміятимуться над ним:

7 Derfor styrte Gud dig for evigt, han gribe dig, rive dig ud af dit Telt, han rykke dig op af de levendes Land! (Sela)

«Ось муж, що не Бога зробив своєю твердинею, а покладався на безліч свого багатства, зміцнював себе згубною пристрастю своєю!»

8 De retfærdige ser det, frygter og haaner ham leende:

А я, немов ряснолиста маслина в домі Божому, на милість Божу сподіватимусь повік-віків.

9 »Se der den Mand, der ej gjorde Gud til sit Værn, men stoled paa sin megen Rigdom, trodsed paa sin Velstand!« Men jeg er som et frodigt Olietræ i Guds Hus, Guds Miskundhed stoler jeg evigt og altid paa. Evindelig takker jeg dig, fordi du greb ind; jeg vidner iblandt dine fromme, at godt er dit Navn.

Прославлятиму Тебе вічно перед Твоїми вірними за те, що Ти зробив, і надію покладатиму на ім’я Твоє, бо воно добре.