Salme 51
1 Til Sangmesteren. En Salme af David,
Для дириґента хору. Псалом Давидів, коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої!
2 dengang Natan kom til ham, efter at han havde været inde hos Batseba.
Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́,
3 Gud, vær mig naadig efter din Miskundhed, udslet mine Overtrædelser efter din store Barmhjertighed,
бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно.
4 tvæt mig fuldkommen ren for min Skyld og rens mig for min Synd!
Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм.
5 Mine Overtrædelser kender jeg jo, min Synd staar mig altid for Øje.
Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя.
6 Mod dig har jeg syndet, mod dig alene, og gjort, hvad i dine Øjne er ondt, at du maa faa Ret, naar du taler, staa ren, naar du dømmer.
Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені.
7 Se, jeg er født i Misgerning, min Moder undfanged mig i Synd.
Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу.
8 Du elsker jo Sandhed i Hjertets Løndom, saa lær mig da Visdom i Hjertedybet.
Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в.
9 Rens mig for Synd med Ysop, tvæt mig hvidere end Sne;
Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй.
10 mæt mig med Fryd og Glæde, lad de Ben, du knuste, juble;
Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́.
11 skjul dit Aasyn for mine Synder, udslet alle mine Misgerninger;
Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
12 skab mig, o Gud, et rent Hjerte, giv en ny, en stadig Aand i mit Indre;
Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.
13 kast mig ikke bort fra dit Aasyn, tag ikke din hellige Aand fra mig;
Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе.
14 glæd mig igen med din Frelse, giv mig til Støtte en villig Aand!
Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість!
15 Da vil jeg lære Overtrædere dine Veje, og Syndere skal vende om til dig.
Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
16 Fri mig fra Blodskyld, Gud, min Frelses Gud, saa skal min Tunge lovsynge din Retfærd;
бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде.
17 Herre, aaben mine Læber, saa skal min Mund forkynde din Pris.
Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже!
18 Thi i Slagtoffer har du ikke Behag, og gav jeg et Brændoffer, vandt det dig ikke.
Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, —
19 Offer for Gud er en sønderbrudt Aand; et sønderbrudt, sønderknust Hjerte agter du ikke ringe, o Gud. Gør vel i din Naade mod Zion, opbyg Jerusalems Mure! Da skal du have Behag i rette Ofre, Brænd— og Heloffer, da bringes Tyre op paa dit Alter.
тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців!
