Salme 44
1 Til Sangmesteren. Af Koras Sønner. En Maskil.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
2 Gud, vi har hørt det med egne Ører, vore Fædre har fortalt os derom; du øved en Daad i deres Dage, i Fortids Dage med din Haand;
Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
3 Folk drev du bort, men plantede hine, Folkeslag knuste du, men dem lod du brede sig;
Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
4 thi de fik ej Landet i Eje med Sværdet, det var ej deres Arm, der gav dem Sejr, men det var din højre, din Arm og dit Ansigts Lys, thi du havde dem kær.
Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
5 Du, du er min Konge, min Gud, som sender Jakob Sejr.
Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
6 Ved dig nedstøder vi Fjenden, Modstanderne træder vi ned i dit Navn;
бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
7 thi ej paa min Bue stoler jeg, mit Sværd kan ikke give mig Sejr;
але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
8 men du gav os Sejr over Fjenden, du lod vore Avindsmænd blive til Skamme.
Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
9 Vi roser os altid af Gud, dit Navn vil vi love for evigt. (Sela)
та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
10 Dog har du forstødt os, gjort os til Spot, du drager ej med vore Hære;
Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
11 du lader os vige for Fjenden, vore Avindsmænd tager sig Bytte;
Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
12 du har givet os hen som Slagtekvæg, og strøet os ud mellem Folkene,
Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
13 dit Folk har du solgt til Spotpris, vandt ikke Rigdom ved Salget.
Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
14 Til Haan for Naboer gør du os, til Spot og Spe for Grander,
Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
15 du gør os til Mundheld blandt Folkene, lader Folkeslagene ryste paa Hovedet ad os.
Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
16 Min Skændsel er mig altid i Tanke, og Skam bedækker mit Aasyn
через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
17 for spottende, haanende Tale, for Fjendens og den hævngerriges Blikke.
Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
18 Alt det kom over os, skønt vi glemte dig ikke, sveg ikke heller din Pagt!
не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
19 Vort Hjerte veg ikke fra dig, vore Skridt forlod ej din Vej.
Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
20 Dog knuste du os, hvor Sjakalerne bor, og indhylled os i Mørke.
чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
21 Havde vi glemt vor Guds Navn, bredt Hænderne ud mod en fremmed Gud,
Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
22 vilde Gud ej opspore det? Han kender jo Hjerternes Løndom —
що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
23 nej, for din Skyld dræbes vi Dagen lang og regnes som Slagtekvæg!
Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
24 Vaagn op, hvi sover du, Herre? Bliv vaagen, forstød ej for stedse!
Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
25 Hvorfor vil du skjule dit Aasyn, glemme vor Nød og Trængsel?
Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
26 Thi vor Sjæl ligger bøjet i Støvet, vort Legeme klæber ved Jorden. Staa op og kom os til Hjælp, forløs os for din Miskundheds Skyld!
Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
