Salme 38
1 En Salme af David. Lehazkir.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 HERRE, revs mig ej i din Vrede, tugt mig ej i din Harme!
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Thi dine Pile sidder i mig, din Haand har lagt sig paa mig.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Intet er karskt paa min Krop for din Vredes Skyld, intet uskadt i mine Ledemod for mine Synders Skyld;
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 thi over mit Hoved skyller min Brøde som en tyngende Byrde, for tung for mig.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Mine Saar baade stinker og raadner, for min Daarskabs Skyld gaar jeg bøjet;
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 jeg er saare nedtrykt, sorgfuld vandrer jeg Dagen lang.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Thi Lænderne er fulde af Brand, intet er karskt paa min Krop,
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 jeg er lammet og fuldkommen knust, jeg skriger i Hjertets Vaande.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 HERRE, du kender al min Attraa, mit Suk er ej skjult for dig;
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 mit Hjerte banker, min Kraft har svigtet, selv mit Øje har mistet sin Glans.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 For min Plages Skyld flyr mig Ven og Frænde, mine Nærmeste holder sig fjernt;
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 de, der vil mig til Livs, sætter Snarer, og de, der vil mig ondt, lægger Raad om Fordærv, de tænker Dagen igennem paa Svig.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Men jeg er som en døv, der intet hører, som en stum, der ej aabner sin Mund,
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 som en Mand, der ikke kan høre, i hvis Mund der ikke er Svar.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Thi til dig staar mit Haab, o HERRE, du vil bønhøre, Herre min Gud,
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 naar jeg siger: »Lad dem ikke glæde sig over mig, hovmode sig over min vaklende Fod!«
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Thi jeg staar allerede for Fald, mine Smerter minder mig stadig;
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 thi jeg maa bekende min Skyld, maa sørge over min Synd.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Mange er de, der med Urette er mine Fjender, talrige de, der hader mig uden Grund,
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 som lønner mig godt med ondt, som staar mig imod, fordi jeg søger det gode.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 HERRE, forlad mig ikke, min Gud, hold dig ikke borte fra mig, il mig til Hjælp, o Herre, min Frelse!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
