Salme 36
1 Til Sangmesteren. Af HERRENS Tjener David.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида. Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
2 Synden taler til den gudløse inde i hans Hjerte; Gudsfrygt har han ikke for Øje;
бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
3 thi den smigrer ham frækt og siger, at ingen skal finde hans Brøde og hade ham.
Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
4 Hans Munds Ord er Uret og Svig, han har ophørt at handle klogt og godt;
Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
5 paa sit Leje udtænker han Uret, han træder en Vej, som ikke er god; det onde afskyr han ikke.
Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
6 HERRE, din Miskundhed rækker til Himlen, din Trofasthed naar til Skyerne,
Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
7 din Retfærd er som Guds Bjerge, dine Domme som det store Dyb; HERRE, du frelser Folk og Fæ,
Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
8 hvor dyrebar er dog din Miskundhed, Gud! Og Menneskebørnene skjuler sig i dine Vingers Skygge;
вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
9 de kvæges ved dit Huses Fedme, du læsker dem af din Lifligheds Strøm;
бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
10 thi hos dig er Livets Kilde, i dit Lys skuer vi Lys!
Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
11 Lad din Miskundhed blive over dem, der kender dig, din Retfærd over de oprigtige af Hjertet.
Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
12 Lad Hovmods Fod ej træde mig ned, gudløses Haand ej jage mig bort. Se, Udaadsmændene falder, slaas ned, saa de ikke kan rejse sig.
Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
