Salme 33
1 Jubler i HERREN, I retfærdige, for de oprigtige sømmer sig Lovsang;
Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
2 lov HERREN med Citer, tak ham til tistrenget Harpe;
Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
3 en ny Sang synge I ham, leg lifligt paa Strenge til Jubelraab!
заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
4 Thi sandt er HERRENS Ord, og al hans Gerning er trofast;
бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5 han elsker Retfærd og Ret, af HERRENS Miskundhed er Jorden fuld.
Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
6 Ved HERRENS Ord blev Himlen skabt og al dens Hær ved hans Munds Aande.
Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
7 Som i Vandsæk samled han Havets Vand, lagde Dybets Vande i Forraadskamre.
Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
8 Al Jorden skal frygte for HERREN, Alverdens Beboere skælve for ham;
Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
9 thi han talede, saa skete det, han bød, saa stod det der.
бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
10 HERREN kuldkasted Folkenes Raad, gjorde Folkeslags Tanker til intet;
Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
11 HERRENS Raad staar fast for evigt, hans Hjertes Tanker fra Slægt til Slægt.
а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
12 Saligt det Folk, der har HERREN til Gud, det Folkefærd, han valgte til Arvelod!
Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
13 HERREN skuer fra Himlen, ser paa alle Menneskens Børn;
Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
14 fra sit Højsæde holder han Øje med alle, som bor paa Jorden;
приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15 han, som danned deres Hjerter til Hobe, gennemskuer alt deres Værk.
Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
16 Ej frelses en Konge ved sin store Stridsmagt, ej fries en Helt ved sin store Kraft;
Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
17 til Frelse slaar Stridshesten ikke til, trods sin store Styrke redder den ikke.
для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
18 Men HERRENS Øje ser til gudfrygtige, til dem, der haaber paa Naaden,
ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
19 for at fri deres Sjæl fra Døden og holde dem i Live i Hungerens Tid.
щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20 Paa HERREN bier vor Sjæl, han er vor Hjælp og vort Skjold;
Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
21 thi vort Hjerte glæder sig i ham, vi stoler paa hans hellige Navn.
бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
22 Din Miskundhed være over os, HERRE, saa som vi haaber paa dig.
Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
