< Salme 26 >
1 Af David. Skaf mig Ret, o HERRE, thi jeg vandrer i Uskyld, stoler paa HERREN uden at vakle.
Давидів.
2 Ransag mig, HERRE, og prøv mig, gransk mine Nyrer og mit Hjerte;
Перевір мене, Господи, і ви́пробуй мене, перетопи́ мої ни́рки та серце моє,
3 thi din Miskundhed staar mig for Øje, jeg vandrer i din Sandhed.
бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
4 Jeg tager ej Sæde blandt Løgnere, blandt falske kommer jeg ikke.
Не сидів я з людьми́ неправдивими, і не бу́ду ходити з лукавими,
5 Jeg hader de ondes Forsamling, hos gudløse sidder jeg ej.
я громаду злочи́нців знена́видів, і з грішниками я сидіти не буду.
6 Jeg tvætter mine Hænder i Renhed, at jeg kan vandre omkring dit Alter, HERRE,
Умию в неви́нності руки свої, й обійду́ Твого, Господи, же́ртівника,
7 for at istemme Takkesang, fortælle om alle dine Undere.
щоб хвалу́ Тобі го́лосно ви́голосити, та звісти́ти про всі чу́да Твої.
8 HERRE, jeg elsker dit Hus, det Sted, hvor din Herlighed bor.
Господи, — полюбив я оселю дому Твого́, і місце перебува́ння слави Твоєї.
9 Bortriv ikke min Sjæl med Syndere, mit Liv med blodstænkte Mænd,
Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровоже́рами,
10 i hvis Hænder er Skændselsdaad, hvis højre er fuld af Bestikkelse.
що в руках їх злоді́йство, що їхня прави́ця напо́внена пі́дкупом.
11 Jeg har jo vandret i Uskyld, forløs mig og vær mig naadig!
А я бу́ду ходити в своїй непоро́чності, — визволь мене та помилуй мене!
12 Min Fod staar paa den jævne Grund, i Forsamlinger vil jeg love HERREN.
Нога моя стала на рівному місці, — на збо́рах я благословля́тиму Господа!