Salme 146

1 Halleluja! Pris HERREN, min Sjæl!

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 Jeg vil prise HERREN hele mit Liv, lovsynge min Gud, saa længe jeg lever.

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Sæt ikke eders Lid til Fyrster, til et Menneskebarn, der ikke kan hjælpe!

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 Hans Aand gaar bort, han bliver til Jord igen, hans Raad er bristet samme Dag.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Salig den, hvis Hjælp er Jakobs Gud, hvis Haab staar til HERREN hans Gud,

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 som skabte Himmel og Jord, Havet og alt, hvad de rummer, som evigt bevarer sin Trofasthed

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 og skaffer de undertrykte Ret, som giver de sultne Brød! HERREN løser de fangne,

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 HERREN aabner de blindes Øjne, HERREN rejser de bøjede, HERREN elsker de retfærdige,

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 HERREN vogter de fremmede, opholder faderløse og Enker, men gudløses Vej gør han kroget.

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 HERREN er Konge for evigt, din Gud, o Zion, fra Slægt til Slægt. Halleluja!

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!