Salme 14

1 Til Sangmesteren. Af David. Daarerne siger i Hjertet: »Der er ingen Gud!« Slet og afskyeligt handler de, ingen gør godt.

Керівнику хору. Давидів. Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, огидними стали їхні вчинки, немає [нікого], хто б чинив добро.

2 HERREN skuer ned fra Himlen paa Menneskens Børn for at se, om der findes en forstandig, nogen, der søger Gud.

Господь із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є [серед них] розумний, що шукає Бога.

3 Afveget er alle, til Hobe fordærvet, ingen gør godt, end ikke een!

Усі як один вони збочили [з дороги], зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.

4 Er alle de Udaadsmænd da uden Forstand, der æder mit Folk, som aad de Brød, og ikke paakalder HERREN?

Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Господа не кличе?

5 Af Rædsel gribes de da, thi Gud er i de retfærdiges Slægt.

Там, [на шляху їхньому], охопить їх страх, адже Бог серед праведного роду.

6 Gør kun den armes Raad til Skamme, HERREN er dog hans Tilflugt.

Ви глузуєте зі сподівань пригнобленого, але Господь – його притулок.

7 Ak, kom dog fra Zion Israels Frelse! Naar HERREN vender Folkets Skæbne, skal Jakob juble, Israel glædes!

О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Господь поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!