Salme 135
1 Halleluja! Pris HERRENS Navn, pris det, I HERRENS Tjenere,
Алілу́я!
2 som staar i HERRENS Hus, i vor Guds Huses Forgaarde!
що стоїте́ в домі Господньому, на подві́р'ях дому нашого Бога!
3 Pris HERREN, thi god er HERREN, lovsyng hans Navn, thi lifligt er det.
Хваліть Господа, — бо добрий Госпо́дь, співайте Іме́нню Його, — бо приємне воно,
4 Thi HERREN udvalgte Jakob, Israel til sin Ejendom.
бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля — на власність Свою!
5 Ja, jeg ved, at HERREN er stor, vor Herre er større end alle Guder.
Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
6 HERREN gør alt, hvad han vil, i Himlene og paa Jorden, i Have og alle Verdensdyb.
Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на моря́х та по всяких глиби́нах!
7 Han lader Skyer stige op fra Jordens Ende, faar Lynene til at give Regn, sender Stormen ud fra sine Forraadskamre;
Підіймає Він хмари від кра́ю землі, блискави́ці вчинив для дощу́, випрова́джує вітер з запа́сів Своїх.
8 han, som slog Ægyptens førstefødte, baade Mennesker og Kvæg,
Він позабива́в перворідних Єгипту, від люди́ни аж до скотини.
9 og sendte Tegn og Undere i din Midte, Ægypten, mod Farao og alle hans Folk;
Він послав між Єгипет озна́ки та чу́да, — на фараона і на рабів всіх його.
10 han, som fældede store Folk og vog saa mægtige Konger,
Він ура́зив багато наро́дів, і поту́жних царів повбива́в:
11 Amoriternes Konge Sihon og Basans Konge Og og alle Kana'ans Riger
Сиго́на, царя аморе́ян, і Оґа, Баша́ну царя, та всіх ханаа́нських царів.
12 og gav deres Land i Eje, i Eje til Israel, hans Folk.
І Він дав їхню землю спадщиною, на спа́док Ізра́їлеві, Своєму наро́дові.
13 HERRE, dit Navn er evigt, din Ihukommelse, HERRE, fra Slægt til Slægt,
Господи, Йме́ння Твоє вікові́чне, Господи, — пам'ять Твоя з роду в рід!
14 thi Ret skaffer HERREN sit Folk og ynkes over sine Tjenere.
Бо буде суди́ти Господь Свій наро́д, та змилосе́рдиться Він над Своїми раба́ми.
15 Folkenes Billeder er Sølv og Guld, Værk af Menneskehænder;
Божки лю́дів — то срі́бло та золото, ді́ло рук лю́дських:
16 de har Mund, men taler ikke, Øjne, men ser dog ej;
вони мають уста́ — й не говорять, очі мають вони — і не бачать,
17 de har Ører, men hører ikke, ej heller er der Aande i deres Mund.
мають уші — й не чують, в їхніх уста́х нема ві́ддиху!
18 Som dem skal de, der laved dem, blive enhver, som stoler paa dem.
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто надію на них покладає!
19 Lov HERREN, Israels Hus, lov HERREN, Arons Hus,
Доме Ізраїлів, — благословіть Господа! Ааро́новий доме, — благословіть Господа!
20 lov HERREN, Levis Hus, lov HERREN, I, som frygter HERREN!
Доме Леві́їв, — благословіть Господа! Хто боїться Господа, — благословіть Господа!
21 Fra Zion være HERREN lovet, han, som bor i Jerusalem!
Благослове́нний Господь від Сіону, що ме́шкає в Єрусалимі! Алілу́я!
