Salme 132
1 Sang til Festrejserne. HERRE, kom David i Hu for al hans Møje,
Пісня проча́н.
2 hvorledes han tilsvor HERREN, gav Jakobs Vældige et Løfte:
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3 »Jeg træder ej ind i mit Huses Telt, jeg stiger ej op paa mit Leje,
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4 under ikke mine Øjne Søvn, ikke mine Øjenlaag Hvile,
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5 før jeg har fundet HERREN et Sted, Jakobs Vældige en Bolig!«
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6 »Se, i Efrata hørte vi om den, fandt den paa Ja'ars Mark;
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7 lad os gaa hen til hans Bolig, tilbede ved hans Fødders Skammel!«
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8 »HERRE, bryd op til dit Hvilested, du og din Vældes Ark!
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Dine Præster være klædte i Retfærd, dine fromme synge med Fryd!
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10 For din Tjener Davids Skyld afvise du ikke din Salvede!«
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11 HERREN tilsvor David et troværdigt, usvigeligt Løfte: »Af din Livsens Frugt vil jeg sætte Konger paa din Trone.
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12 Saafremt dine Sønner holder min Pagt og mit Vidnesbyrd, som jeg lærer dem, skal ogsaa deres Sønner sidde evindelig paa din Trone!
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13 Thi HERREN har udvalgt Zion, ønsket sig det til Bolig:
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14 Her er for evigt mit Hvilested, her vil jeg bo, thi det har jeg ønsket.
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15 Dets Føde velsigner jeg, dets fattige mætter jeg med Brød,
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16 dets Præster klæder jeg i Frelse, dets fromme skal synge med Fryd.
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 Der lader jeg Horn vokse frem for David, sikrer min Salvede Lampe.
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18 Jeg klæder hans Fjender i Skam, men paa ham skal Kronen straale!«
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
