< Salme 130 >
1 Sang til Festrejserne. Fra det dybe raaber jeg til dig, HERRE,
Пісня проча́н.
2 o Herre, hør min Røst! Lad dine Ører lytte til min tryglende Røst!
Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!
3 Tog du Vare, HERRE, paa Misgerninger, Herre, hvo kunde da bestaa?
Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?
4 Men hos dig er der Syndsforladelse, at du maa frygtes.
Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.
5 Jeg haaber paa HERREN, min Sjæl haaber paa hans Ord,
Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.
6 paa Herren bier min Sjæl mer end Vægter paa Morgen, Vægter paa Morgen.
Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.
7 Israel, bi paa HERREN! Thi hos HERREN er Miskundhed, hos ham er Forløsning i Overflod.
Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,
8 Og han vil forløse Israel fra alle dets Misgerninger.
і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!