Salme 127

1 Sang til Festrejserne. Af Salomo. Dersom HERREN ikke bygger Huset, er Bygmestrenes Møje forgæves, dersom HERREN ikke vogter Byen, vaager Vægteren forgæves.

Пісня сходження Соломонова. Якщо Господь не будує дому, марно працюють над ним будівничі. Якщо Господь не стереже міста, марно пильнує охорона.

2 Det er forgæves, I staar aarle op og gaar sent til Ro, ædende Sliddets Brød; alt sligt vil han give sin Ven i Søvne.

Марно ви вдосвіта встаєте, допізна сидите [і] їсте хліб скорботний, тоді як Він дає сон Своєму улюбленцеві.

3 Se, Sønner er HERRENS Gave, Livsens Frugt er en Løn.

Ось спадщина Господня – діти, нагорода [від Нього] – плід утроби.

4 Som Pile i Krigerens Haand er Sønner, man faar i sin Ungdom.

Як стріли в руці воїна, так сини юності.

5 Salig den Mand, som fylder sit Kogger med dem; han beskæmmes ej, naar han taler med Fjender i Porten.

Блаженний той, хто наповнив ними свій сагайдак. Не осоромляться вони, коли говоритимуть із ворогами біля воріт [міста].