Salme 12

1 Til Sangmesteren. Efter den ottende. En Salme af David.

Керівнику хору. У супроводі восьмиструнного інструмента. Псалом Давидів. Врятуй, Господи, бо не стало справедливого, бо зникли вірні з-посеред синів людських!

2 HERRE, hjælp, thi de fromme er borte, svundet er Troskab blandt Menneskens Børn;

Марне говорять одне одному, вуста слизькі [в них], глибоко в серці промовляють [інше].

3 de taler Løgn, den ene til den anden, med svigefulde Læber og tvedelt Hjerte.

Нехай розрубає Господь кожні слизькі вуста [й] зухвалий язик тих,

4 Hver svigefuld Læbe udrydde HERREN, den Tunge, der taler store Ord,

що говорять: «Нашим язиком здолаємо [кого завгодно]; вуста наші з нами – то хто нам пан?»

5 dem, som siger: »Vor Tunge gør os stærke, vore Læber er med os, hvo er vor Herre?«

«Через те, що грабують пригноблених, що бідняки стогнуть, нині повстану Я, – говорить Господь, – врятую від тих, хто зводить на них наклеп».

6 »For armes Nød og fattiges Suk vil jeg nu staa op«, siger HERREN, »jeg frelser den, som man blæser ad.«

Слова Господні – слова чисті, немов срібло, що в горнилі земляному очищене, сім разів переплавлене.

7 HERRENS Ord er rene Ord, det pure, syvfold lutrede Sølv.

Ти, Господи, берегтимеш [нужденних], стерегтимеш нас від роду цього [злого] повіки,

8 HERRE, du vogter os, værner os evigt mod denne Slægt. De gudløse færdes frit overalt, naar Skarn ophøjes blandt Menneskens Børn.

[поки] навколо тиняються нечестиві й людська нікчемність у пошані.