Salme 118
1 Halleluja! Tak HERREN, thi han er god, thi hans Miskundhed varer evindelig.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Israel sige: »Thi hans Miskundhed varer evindelig!«
Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
3 Arons Hus sige: »Thi hans Miskundhed varer evindelig!«
Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
4 De, som frygter HERREN, sige: »Thi hans Miskundhed varer evindelig!«
Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
5 Jeg paakaldte HERREN i Trængslen, HERREN svared og førte mig ud i aabent Land.
У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
6 HERREN er med mig, jeg frygter ikke, hvad kan Mennesker gøre mig?
Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
7 HERREN, han er min Hjælper, jeg skal se med Fryd paa dem, der hader mig.
Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
8 At ty til HERREN er godt fremfor at stole paa Mennesker;
Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
9 at ty til HERREN er godt fremfor at stole paa Fyrster.
краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
10 Alle Folkeslag flokkedes om mig, jeg slog dem ned i HERRENS Navn;
Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
11 de flokkedes om mig fra alle Sider, jeg slog dem ned i HERRENS Navn;
Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
12 de flokkedes om mig som Bier, blussed op som Ild i Torne, jeg slog dem ned i HERRENS Navn.
Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
13 Haardt blev jeg ramt, saa jeg faldt, men HERREN hjalp mig.
Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
14 Min Styrke og Lovsang er HERREN, han blev mig til Frelse.
Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
15 Jubel og Sejrsraab lyder i de retfærdiges Telte: »HERRENS højre øver Vælde,
Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
16 HERRENS højre er løftet, HERRENS højre øver Vælde!«
Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
17 Jeg skal ikke dø, men leve og kundgøre HERRENS Gerninger.
Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
18 HERREN tugted mig haardt, men gav mig ej hen i Døden.
Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
19 Oplad mig Retfærdigheds Porte, ad dem gaar jeg ind og lovsynger HERREN!
Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
20 Her er HERRENS Port, ad den gaar retfærdige ind.
„Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
21 Jeg vil takke dig, thi du bønhørte mig, og du blev mig til Frelse.
Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
22 Den Sten, Bygmestrene forkastede, er blevet Hovedhjørnesten.
Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
23 Fra HERREN er dette kommet, det er underfuldt for vore Øjne.
від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
24 Denne er Dagen, som HERREN har gjort, lad os juble og glæde os paa den!
Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
25 Ak, HERRE, frels dog, ak, HERRE, lad det dog lykkes!
Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
26 Velsignet den, der kommer, i HERRENS Navn; vi velsigner eder fra HERRENS Hus!
Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
27 HERREN er Gud, og han lod det lysne for os. Festtoget med Grenene slynge sig frem, til Alterets Horn er naaet!
Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
28 Du er min Gud, jeg vil takke dig, min Gud, jeg vil ophøje dig!
Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
29 Tak HERREN, thi han er god, thi hans Miskundhed varer evindelig!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
