Salme 115
1 Ikke os, o HERRE, ikke os, men dit Navn, det give du Ære for din Miskundheds og Trofastheds Skyld!
Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
2 Hvi skal Folkene sige: »Hvor er dog deres Gud?«
Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
3 Vor Gud, han er i Himlen; alt, hvad han vil, det gør han!
А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
4 Deres Billeder er Sølv og Guld, Værk af Menneskehænder;
Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
5 de har Mund, men taler ikke, Øjne, men ser dog ej;
вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
6 de har Ører, men hører ikke, Næse, men lugter dog ej;
мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
7 de har Hænder, men føler ikke, Fødder, men gaar dog ej, deres Strube frembringer ikke en Lyd.
мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
8 Som dem skal de, der lavede dem, blive, enhver, som stoler paa dem!
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
9 Israel stoler paa HERREN, han er deres Hjælp og Skjold;
Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
10 Arons Hus stoler paa HERREN, han er deres Hjælp og Skjold;
Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
11 de, som frygter HERREN, stoler paa ham, han er deres Hjælp og Skjold.
Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
12 HERREN kommer os i Hu, velsigner, velsigner Israels Hus, velsigner Arons Hus,
Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
13 velsigner dem, der frygter HERREN, og det baade smaa og store.
Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
14 HERREN lader eder vokse i Tal, eder og eders Børn;
Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
15 velsignet er I af HERREN, Himlens og Jordens Skaber.
Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
16 Himlen er HERRENS Himmel, men Jorden gav han til Menneskens Børn.
Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
17 De døde priser ej HERREN, ingen af dem, der steg ned i det tavse.
Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
18 Men vi, vi lover HERREN, fra nu og til evig Tid!
а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
