Salme 109
1 Til Sangmesteren. Af David. En Salme. Du min Lovsangs Gud, vær ej tavs!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Thi en gudløs, svigefuld Mund har de aabnet imod mig, taler mig til med Løgntunge,
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 med hadske Ord omringer de mig og strider imod mig uden Grund;
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 til Løn for min Kærlighed er de mig fjendske, skønt jeg er idel Bøn;
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 de gør mig ondt for godt, gengælder min Kærlighed med Had.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Straf ham for hans Gudløshed, lad en Anklager staa ved hans højre,
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 lad ham gaa dømt fra Retten, hans Bøn blive regnet for Synd;
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 hans Livsdage blive kun faa, hans Embede tage en anden;
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 hans Børn blive faderløse, hans Hustru vorde Enke;
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 hans Børn flakke om og tigge, drives bort fra et øde Hjem;
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Aagerkarlen rage efter alt, hvad han har, og fremmede rane hans Gods;
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 ingen være langmodig imod ham, ingen ynke hans faderløse;
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 hans Afkom gaa til Grunde, hans Navn slettes ud i næste Slægt;
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 lad hans Fædres Skyld ihukommes hos HERREN, lad ikke hans Moders Synd slettes ud,
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 altid være de HERREN for Øje; hans Minde vorde udryddet af Jorden,
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 fordi det ej faldt ham ind at vise sig god, men han forfulgte den arme og fattige og den, hvis Hjerte var knust til Døde;
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 han elsked Forbandelse, saa lad den naa ham; Velsignelse ynded han ikke, den blive ham fjern!
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Han tage Forbandelse paa som en Klædning, den komme som Vand i hans Bug, som Olie ind i hans Ben;
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 den blive en Dragt, han tager paa, et Bælte, han altid bærer!
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Det være mine Modstanderes Løn fra HERREN, dem, der taler ondt mod min Sjæl.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Men du, o HERRE, min Herre, gør med mig efter din Godhed og Naade, frels mig for dit Navns Skyld!
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Thi jeg er arm og fattig, mit Hjerte vaander sig i mig;
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 som Skyggen, der hælder, svinder jeg bort, som Græshopper rystes jeg ud;
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 af Faste vakler mine Knæ, mit Kød skrumper ind uden Salve;
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 til Spot for dem er jeg blevet, de ryster paa Hovedet, naar de ser mig.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Hjælp mig, HERRE min Gud, frels mig efter din Miskundhed,
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 saa de sander, det var din Haand, dig, HERRE, som gjorde det!
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Lad dem forbande, du vil velsigne, mine Uvenner vorde til Skamme, din Tjener glæde sig;
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 lad mine Fjender klædes i Skændsel, iføres Skam som en Kappe!
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Med min Mund vil jeg højlig takke HERREN, prise ham midt i Mængden;
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 thi han staar ved den fattiges højre at fri ham fra dem, der dømmer hans Sjæl.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
