Ordsprogene 4
1 Hør, I Sønner, paa en Faders Tugt, lyt til for at vinde Forstand;
Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
2 thi gavnlig Viden giver jeg jer, slip ej hvad jeg har lært jer.
бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
3 Da jeg var min Faders Dreng, min Moders Kælebarn og eneste,
бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
4 lærte han mig og sagde: Lad dit Hjerte gribe om mine Ord, vogt mine Bud, saa skal du leve;
І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
5 køb Visdom, køb Forstand, du glemme det ikke, vend dig ej bort fra min Munds Ord;
Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
6 slip den ikke, saa vil den vogte dig, elsk den, saa vil den værne dig!
не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
7 Køb Visdom for det bedste, du ejer, køb Forstand for alt, hvad du har;
Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
8 hold den højt, saa bringer den dig højt til Vejrs, den bringer dig Ære, naar du favner den;
Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
9 den sætter en yndig Krans paa dit Hoved; den rækker dig en dejlig Krone.
вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
10 Hør, min Søn, tag imod mine Ord, saa bliver dine Leveaar mange.
Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
11 Jeg viser dig Visdommens Vej, leder dig ad Rettens Spor;
дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
12 naar du gaar, skal din Gang ej hæmmes, og løber du, snubler du ikke;
коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
13 hold fast ved Tugt, lad den ikke fare, tag Vare paa den, thi den er dit Liv.
Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
14 Kom ikke paa gudløses Sti, skrid ej frem ad de ondes Vej.
На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
15 sky den og følg den ikke, vig fra den, gaa udenom;
покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
16 thi de sover ikke, naar de ikke har syndet, og Søvnen flyr dem, naar de ej har bragt Fald.
бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
17 Thi de æder Gudløsheds Brød og drikker Urettens Vin.
Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
18 men retfærdiges Sti er som straalende Lys, der vokser i Glans til højlys Dag:
А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
19 Gudløses Vej er som Mørket, de skønner ej, hvad de snubler over,
Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
20 Mærk dig, min Søn, mine Ord, bøj Øret til, hvad jeg siger;
Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
21 det slippe dig ikke af Syne, du vogte det dybt i dit Hjerte;
Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
22 thi det er Liv for dem, der finder det, Helse for alt deres Kød.
Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
23 Vogt dit Hjerte mer end alt andet, thi derfra udspringer Livet.
Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
24 Hold dig fra Svig med din Mund, lad Læbernes Falskhed være dig fjern.
Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
25 Lad dine Øjne se lige ud, dit Blik skue lige frem;
Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
26 gaa ad det lige Spor, lad alle dine Veje sigte mod Maalet;
Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27 bøj hverken til højre eller venstre, lad Foden vige fra ondt!
не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
