Ordsprogene 24
1 Misund ej onde Folk, hav ikke lyst til at være med dem;
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 thi deres Hjerte pønser paa Vold, deres Læbers Ord volder Men.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Ved Visdom bygges et Hus, ved Indsigt holdes det oppe,
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 ved Kundskab fyldes Kamrene med alskens kosteligt, herligt Gods.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Vismand er større end Kæmpe, kyndig Mand mer end Kraftkarl.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Thi Krig skal du føre efter modent Overlæg, vel staar det til, hvor mange giver Raad.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Visdom er Daaren for høj, han aabner ej Munden i Porten.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Den, der har ondt i Sinde, kaldes en rænkefuld Mand.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Hvad en Daare har for, er Synd, en Spotter er Folk en Gru.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Taber du Modet paa Trængslens Dag, da er din Kraft kun ringe.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Frels dem, der slæbes til Døden, red dem, der vakler hen for at dræbes.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Siger du: »Se, jeg vidste det ikke« — mon ej han, der vejer Hjerter, kan skønne? Han, der tager Vare paa din Sjæl, han ved det, han gengælder Mennesker, hvad de har gjort.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Spis Honning, min Søn, det er godt, og Kubens Saft er sød for din Gane;
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 vid, at saa er og Visdom for Sjælen! Naar du finder den, har du en Fremtid, dit Haab bliver ikke til intet.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Lur ej paa den retfærdiges Bolig, du gudløse, ødelæg ikke hans Hjem;
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 thi syv Gange falder en retfærdig og staar op, men gudløse styrter i Fordærv.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Falder din Fjende, saa glæd dig ikke, snubler han, juble dit Hjerte ikke,
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 at ikke HERREN skal se det med Mishag og vende sin Vrede fra ham.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Græm dig ej over Ugerningsmænd, misund ikke de gudløse;
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 thi den onde har ingen Fremtid, gudløses Lampe gaar ud.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Frygt HERREN og Kongen, min Søn, indlad dig ikke med Folk, som gør Oprør;
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 thi brat kommer Ulykke fra dem, uventet Fordærv fra begge.
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Ogsaa følgende Ordsprog er af vise Mænd. Partiskhed i Retten er ilde.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Mod den, som kender en skyldig fri, er Folkeslags Banden, Folkefærds Vrede;
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 men dem, der dømmer med Ret, gaar det vel, dem kommer Lykkens Velsignelse over.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Et Kys paa Læberne giver den, som kommer med ærligt Svar.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Fuldfør din Gerning udendørs, gør dig færdig ude paa Marken og byg dig siden et Hus!
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Vidn ikke falsk mod din Næste, vær ikke letsindig med dine Læber;
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 sig ikke: »Jeg gør mod ham, som han gjorde mod mig, jeg gengælder hver hans Gerning.«
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Jeg kom forbi en lad Mands Mark og et uforstandigt Menneskes Vingaard;
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 se, den var overgroet af Tidsler, ganske skjult af Nælder; Stendiget om den laa nedbrudt.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Jeg skued og skrev mig det bag Øre, jeg saa og tog Lære deraf:
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Lidt Søvn endnu, lidt Blund, lidt Hvile med samlagte Hænder:
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 Som en Stimand kommer da Fattigdom over dig, Trang som en skjoldvæbnet Mand.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
