Ordsprogene 20
1 En Spotter er Vinen, stærk Drik slaar sig løs, og ingen, som raver deraf, er viis.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Som Løvebrøl er Rædslen, en Konge vækker, at vække hans Vrede er at vove sit Liv.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Mands Ære er det at undgaa Trætte, men alle Taaber vil Strid.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Om Efteraaret pløjer den lade ikke, han søger i Høst, men finder intet.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Raad i Mands Hjerte er dybe Vande, men Mand med Indsigt drager det op.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Mangen kaldes en velvillig Mand, men hvem kan finde en trofast Mand?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 Retfærdig er den, som lydefrit vandrer, hans Sønner faar Lykke efter ham.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Kongen, der sidder i Dommersædet, sigter alt ondt med sit Blik.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Hvo kan sige: »Jeg rensed mit Hjerte, og jeg er ren for Synd!«
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 To Slags Vægt og to Slags Maal, begge Dele er HERREN en Gru.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Selv Drengen kendes paa det, han gør, om han er ren og ret hans Færd.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 Øret, der hører, og Øjet, der ser, HERREN skabte dem begge.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Elsk ikke Søvn, at du ej bliver fattig, luk Øjnene op og bliv mæt.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 Køberen siger: »Usselt, usselt!« men skryder af Handelen, naar han gaar bort.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Har man end Guld og Perler i Mængde, kosteligst Smykke er Kundskabslæber.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Tag hans Klæder, han borged for en anden, pant ham for fremmedes Skyld!
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Sødt smager Løgnens Brød, bagefter fyldes Munden med Grus.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Planer, der lægges ved Raadslagning, lykkes; før Krig efter modent Overlæg!
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Bagtaleren røber, hvad ham er betroet, hav ej med en aabenmundet at gøre!
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 Den, der bander Fader og Moder, i Bælgmørke gaar hans Lampe ud.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Først haster man efter en Arv, men til sidst velsignes den ikke.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Sig ikke: »Ondt vil jeg gengælde!« Bi paa HERREN, saa hjælper han dig.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 To Slags Lodder er HERREN en Gru, det er ikke godt, at Vægten er falsk.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 Fra HERREN er Mands Fjed, hvor kan et Menneske fatte sin Skæbne!
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Det er farligt at sige tankeløst: »Helligt!« og først efter Løftet tænke sig om.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Viis Konge sigter de gudløse, lader Tærskehjul gaa over dem.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Menneskets Aand er en HERRENS Lampe, den ransager alle hans Indres Kamre.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Godhed og Troskab vogter Kongen, han støtter sin Trone ved Retfærd.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Unges Stolthed er deres Styrke, gamles Smykke er graanet Haar.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Blodige Strimer renser den onde og Hug hans Indres Kamre.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
