Matthæus 9
1 Og han gik om Bord i et Skib og for over og kom til sin egen By.
І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город
2 Og se, de bare til ham en værkbruden, som laa paa en Seng; og da Jesus saa deres Tro, sagde han til den værkbrudne: „Søn! vær frimodig, dine Synder forlades dig.”
Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелі; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
3 Og se, nogle af de skriftkloge sagde ved sig selv: „Denne taler bespotteligt.”
Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
4 Og da Jesus saa deres Tanker, sagde han: „Hvorfor tænke I ondt i eders Hjerter?
І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5 Thi hvilket er lettest at sige: Dine Synder forlades dig, eller at sige: Staa op og gaa?
Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
6 Men for at I skulle vide, at Menneskesønnen har Magt paa Jorden til at forlade Synder,” da siger han til den værkbrudne: „Staa op, og tag din Seng, og gaa til dit Hus!”
От же, щоб знали ви, що Син чоловічий мав власть на землі прощати гріхи, рече до розслабленого: Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
7 Og han stod op og gik bort til sit Hus.
І, вставши, пійшов до дому свого!
8 Men da Skarerne saa det, frygtede de og priste Gud, som havde givet Menneskene en saadan Magt.
Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
9 Og da Jesus gik videre derfra, saa han en Mand, som hed Matthæus, sidde ved Toldboden; og han siger til ham: „Følg mig!” Og han stod op og fulgte ham.
І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митниці: і рече донего: Йди слїдом за мною. І, вставши, дійшов слїдом за Ним.
10 Og det skete, da han sad til Bords i Huset, se, da kom der mange Toldere og Syndere og sade til Bords med Jesus og hans Disciple.
І сталось, як сидів Він за столом у господі, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посідали з Ним і з учениками його.
11 Og da Farisæerne saa det, sagde de til hans Disciple: „Hvorfor spiser eders Mester med Toldere og Syndere?”
І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
12 Men da Jesus hørte det, sagde han: „De raske trænge ikke til Læge, men de syge.
Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лікаря, тільки недужим.
13 Men gaar hen og lærer, hvad det vil sige: Jeg har Lyst til Barmhjertighed og ikke til Offer; thi jeg er ikke kommen for at kalde retfærdige, men Syndere.”
От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
14 Da komme Johannes's Disciple til ham og sige: „Hvorfor faste vi og Farisæerne meget, men dine Disciple faste ikke?”
Приступили тодї до Него ученики, Йоанові, говорячи: Чого ми та фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
15 Og Jesus sagde til dem: „Kunne Brudesvendene sørge, saa længe Brudgommen er hos dem? Men der skal komme Dage, da Brudgommen bliver tagen fra dem, og da skulle de faste.
І рече їм Ісус: Чи можуть весільні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же дні, що візьмуть од них жениха, тоді й постити муть.
16 Men ingen sætter en Lap af uvalket Klæde paa et gammelt Klædebon; thi Lappen river Klædebonnet itu, og der bliver et værre Hul.
Нїхто не пришивав шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дірка буде гірша.
17 Man kommer heller ikke ung Vin paa gamle Læderflasker, ellers sprænges Læderflaskerne, og Vinen spildes, og Læderflaskerne ødelægges; men man kommer ung Vin paa nye Læderflasker, saa blive begge Dele bevarede.”
І не наливають нового вина у старі міхи, а то міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все ціле.
18 Medens han talte dette til dem, se, da kom der en Forstander og faldt ned for ham og sagde: „Min Datter er lige nu død; men kom og læg din Haand paa hende, saa bliver hun levende.”
Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
19 Og Jesus stod op og fulgte ham med sine Disciple.
І вставиш Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
20 Og se, en Kvinde, som havde haft Blodflod i tolv Aar, traadte hen bagfra og rørte ved Fligen af hans Klædebon;
І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
21 thi hun sagde ved sig selv: „Dersom jeg blot rører ved hans Klædebon, bliver jeg frelst.”
бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
22 Men Jesus vendte sig om, og da han saa hende, sagde han: „Datter! vær frimodig, din Tro har frelst dig.” Og Kvinden blev frelst fra den samme Time.
Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
23 Og da Jesus kom til Forstanderens Hus og saa Fløjtespillerne og Hoben, som larmede, sagde han:
І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
24 „Gaar bort, thi Pigen er ikke død, men hun sover.” Og de lo ad ham.
рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
25 Men da Hoben var dreven ud, gik han ind og tog hende ved Haanden; og Pigen stod op.
От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дівча і встало.
26 Og Rygtet herom kom ud i hele den Egn.
І рознеслась про се чутка широко по всій землі тій.
27 Og da Jesus gik bort derfra, fulgte der ham to blinde, som raabte og sagde: „Forbarm dig over os, du Davids Søn!”
І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшліо слїдом за Ним двоє слїпих, і, порикуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
28 Men da han kom ind i Huset, gik de blinde til ham; og Jesus siger til dem: „Tro I, at jeg kan gøre dette?” De sige til ham: „Ja, Herre!”
І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи вірувте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
29 Da rørte han ved deres Øjne og sagde: „Det ske eder efter eders Tro!”
Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
30 Og deres Øjne bleve aabnede. Og Jesus bød dem strengt og sagde: „Ser til, lad ingen faa det at vide.”
І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
31 Men de gik ud og udbredte Rygtet om ham i hele den Egn.
Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
32 Men da disse gik ud, se, da førte de til ham et stumt Menneske, som var besat.
Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
33 Og da den onde Aand var uddreven, talte den stumme. Og Skarerne forundrede sig og sagde: „Aldrig er saadant set i Israel.”
І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Ніколи не явилось такого в Ізраїлї.
34 Men Farisæerne sagde: „Ved de onde Aanders Fyrste uddriver han de onde Aander.”
Фарисеї ж казали: Виганяв Він біси князем бісовським.
35 Og Jesus gik omkring i alle Byerne og Landsbyerne, lærte i deres Synagoger og prædikede Rigets Evangelium og helbredte enhver Sygdom og enhver Skrøbelighed.
І ходив Ісус по всіх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
36 Men da han saa Skarerne, ynkedes han inderligt over dem; thi de vare vanrøgtede og forkomne som Faar, der ikke have Hyrde.
Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
37 Da siger han til sine Disciple: „Høsten er stor, men Arbejderne ere faa;
Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
38 beder derfor Høstens Herre om, at han vil sende Arbejdere ud til sin Høst.”
Просіть Господа жнива, щоб вислав женців на жниво своє.
