Lukas 1
1 Efterdi mange have taget sig for at forfatte en Beretning om de Ting, som ere fuldbyrdede iblandt os,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 saaledes som de, der fra Begyndelsen bleve Øjenvidner og Ordets Tjenere, have overleveret os:
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 saa har ogsaa jeg besluttet, efter nøje at have gennemgaaet alt forfra, at nedskrive det for dig i Orden, mægtigste Theofilus!
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 for at du kan erkende Paalideligheden af de Ting, hvorom du er bleven mundtligt undervist.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 I de Dage, da Herodes var Konge i Judæa, var der en Præst af Abias Skifte, ved Navn Sakarias; og han havde en Hustru af Arons Døtre, og hendes Navn var Elisabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 Men de vare begge retfærdige for Gud og vandrede udadlelige i alle Herrens Bud og Forskrifter.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 Og de havde intet Barn, efterdi Elisabeth var ufrugtbar, og de vare begge fremrykkede i Alder.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 Men det skete, medens han efter sit Skiftes Orden gjorde Præstetjeneste for Gud,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 tilfaldt det ham efter Præstetjenestens Sædvane at gaa ind i Herrens Tempel og bringe Røgelseofferet.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 Og hele Folkets Mængde holdt Bøn udenfor i Røgelseofferets Time.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 Men en Herrens Engel viste sig for ham, staaende ved den højre Side af Røgelsealteret.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 Og da Sakarias saa ham, forfærdedes han, og Frygt faldt over ham.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 Men Engelen sagde til ham: „Frygt ikke, Sakarias! thi din Bøn er hørt, og din Hustru Elisabeth skal føde dig en Søn, og du skal kalde hans Navn Johannes.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 Og han skal blive dig til Glæde og Fryd, og mange skulle glædes over hans Fødsel;
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 thi han skal være stor for Herren. Og Vin og stærk Drik skal han ej drikke, og han skal fyldes med den Helligaand alt fra Moders Liv,
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 og mange af Israels Børn skal han omvende til Herren deres Gud.
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 Og han skal gaa foran for ham i Elias's Aand og Kraft for at vende Fædres Hjerter til Børn og genstridige til retfærdiges Sind for at berede Herren et velskikket Folk.”
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 Og Sakarias sagde til Engelen: „Hvorpaa skal jeg kende dette? thi jeg er gammel, og min Hustru er fremrykket i Alder.”
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 Og Engelen svarede og sagde til ham: „Jeg er Gabriel, som staar for Guds Aasyn, og jeg er udsendt for at tale til dig og for at forkynde dig dette Glædesbudskab.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 Og se, du skal blive stum og ikke kunne tale indtil den Dag, da dette sker, fordi du ikke troede mine Ord, som dog skulle fuldbyrdes i deres Tid.”
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 Og Folket biede efter Sakarias, og de undrede sig over, at han tøvede i Templet.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 Og da han kom ud, kunde han ikke tale til dem, og de forstode, at han havde set et Syn i Templet; og han gjorde Tegn til dem og forblev stum.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 Og det skete, da hans Tjenestes Dage vare fuldendte, gik han hjem til sit Hus.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 Men efter disse Dage blev hans Hustru Elisabeth frugtsommelig, og hun skjulte sig fem Maaneder og sagde:
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 „Saaledes har Herren gjort imod mig i de Dage, da han saa til mig for at borttage min Skam iblandt Mennesker.”
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 Men i den sjette Maaned blev Engelen Gabriel sendt fra Gud til en By i Galilæa, som hedder Nazareth,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 til en Jomfru, som var trolovet med en Mand ved Navn Josef, af Davids Hus; og Jomfruens Navn var Maria.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 Og Engelen kom ind til hende og sagde: „Hil være dig, du benaadede, Herren er med dig, du velsignede iblandt Kvinder!”
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 Men hun blev forfærdet over den Tale, og hun tænkte, hvad dette skulde være for en Hilsen.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 Og Engelen sagde til hende: „Frygt ikke, Maria! thi du har fundet Naade hos Gud.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 Og se, du skal undfange og føde en Søn, og du skal kalde hans Navn Jesus.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 Han skal være stor og kaldes den Højestes Søn; og Gud Herren skal give ham Davids, hans Faders Trone.
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33 Og han skal være Konge over Jakobs Hus evindelig, og der skal ikke være Ende paa hans Kongedømme.” (aiōn g165)
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 Men Maria sagde til Engelen: „Hvorledes skal dette gaa til, efterdi jeg ikke ved af nogen Mand?”
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 Og Engelen svarede og sagde til hende: „Den Helligaand skal komme over dig, og den Højestes Kraft skal overskygge dig; derfor skal ogsaa det hellige, som fødes, kaldes Guds Søn.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 Og se, Elisabeth din Frænke, ogsaa hun har undfanget en Søn i sin Alderdom, og denne Maaned er den sjette for hende, som kaldes ufrugtbar.
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Thi intet vil være umuligt for Gud.”
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Men Maria sagde: „Se, jeg er Herrens Tjenerinde; mig ske efter dit Ord!” Og Engelen skiltes fra hende.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 Men Maria stod op i de samme Dage og drog skyndsomt til Bjergegnen til en By i Juda.
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 Og hun kom ind i Sakarias's Hus og hilste Elisabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 Og det skete, da Elisabeth hørte Marias Hilsen, sprang Fosteret i hendes Liv. Og Elisabeth blev fyldt med den Helligaand
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 og raabte med høj Røst og sagde: „Velsignet er du iblandt Kvinder! og velsignet er dit Livs Frugt!
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 Og hvorledes times dette mig, at min Herres Moder kommer til mig?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Thi se, da din Hilsens Røst naaede mine Øren, sprang Fosteret i mit Liv med Fryd.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 Og salig er hun, som troede; thi det skal fuldkommes, hvad der er sagt hende af Herren.”
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 Og Maria sagde: „Min Sjæl ophøjer Herren;
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 og min Aand fryder sig over Gud, min Frelser;
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 thi han har set til sin Tjenerindes Ringhed. Thi se, nu herefter skulle alle Slægter prise mig salig,
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 fordi den mægtige har gjort store Ting imod mig. Og hans Navn er helligt;
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 og hans Barmhjertighed varer fra Slægt til Slægt over dem, som frygte ham.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 Han har øvet Vælde med sin Arm; han har adspredt dem, som ere hovmodige i deres Hjertes Tanke.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 Han har nedstødt mægtige fra Troner og ophøjet ringe.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 Hungrige har han mættet med gode Gaver, og rige har han sendt tomhændede bort.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 Han har taget sig af sin Tjener Israel for at ihukomme Barmhjertighed
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 Og Maria blev hos hende omtrent tre Maaneder, og hun drog til sit Hjem igen.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Men for Elisabeth fuldkommedes Tiden til, at hun skulde føde, og hun fødte en Søn.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 Og hendes Naboer og Slægtninge hørte, at Herren havde gjort sin Barmhjertighed stor imod hende, og de glædede sig med hende.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 Og det skete paa den ottende Dag, da kom de for at omskære Barnet; og de vilde kalde det Sakarias efter Faderens Navn.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 Og hans Moder svarede og sagde: „Nej, han skal kaldes Johannes.”
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 Og de sagde til hende: „Der er ingen i din Slægt, som kaldes med dette Navn.”
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 Men de gjorde Tegn til hans Fader om, hvad han vilde, det skulde kaldes.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 Og han forlangte en Tavle og skrev disse Ord: „Johannes er hans Navn.” Og de undrede sig alle.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 Men straks oplodes hans Mund og hans Tunge, og han talte og priste Gud.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 Og der kom en Frygt over alle, som boede omkring dem, og alt dette rygtedes over hele Judæas Bjergegn.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 Og alle, som hørte det, lagde sig det paa Hjerte og sagde: „Hvad mon der skal blive af dette Barn?” Thi Herrens Haand var med ham.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 Og Sakarias, hans Fader, blev fyldt med den Helligaand, og han profeterede og sagde:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 „Lovet være Herren, Israels Gud! thi han har besøgt og forløst sit Folk
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 og har oprejst os et Frelsens Horn i sin Tjener Davids Hus,
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 en Frelse fra vore Fjender og fra alle deres Haand, som hade os,
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 for at gøre Barmhjertighed imod vore Fædre og ihukomme sin hellige Pagt,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 den Ed, som han svor vor Fader Abraham, at han vilde give os,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 at vi, friede fra vore Fjenders Haand, skulde tjene ham uden Frygt,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 i Hellighed og Retfærdighed for hans Aasyn, alle vore Dage.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 Men ogsaa du, Barnlille! skal kaldes den Højestes Profet; thi du skal gaa foran for Herrens Aasyn for at berede hans Veje,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 for at give hans Folk Erkendelse af Frelse ved deres Synders Forladelse,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 for vor Guds inderlige Barmhjertigheds Skyld, ved hvilken Lyset fra det høje har besøgt os
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 for at skinne for dem, som sidde i Mørke og i Dødens Skygge, for at lede vore Fødder ind paa Fredens Vej.”
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 Men Barnet voksede og blev styrket i Aanden; og han var i Ørknerne indtil den Dag, da han traadte frem for Israel.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
