Job 40
1 Og HERREN svarede Job og sagde:
І говорив Господь Йову й сказав:
2 Vil den trættekære tvistes med den Almægtige? Han, som revser Gud, han svare herpaa!
„Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
3 Da svarede Job HERREN og sagde:
І Йов відповів Господе́ві й сказав:
4 Se, jeg er ringe, hvad skal jeg svare?
„Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
5 Jeg lægger min Haand paa min Mund! Een Gang har jeg talt, gentager det ikke, to Gange, men gør det ej mer!
Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
6 Da svarede HERREN Job ud fra Stormvejret og sagde:
І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
7 Omgjord som en Mand dine Lænder, jeg vil spørge, og du skal lære mig!
„Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
8 Mon du vil gøre min Ret til intet, dømme mig, for at du selv kan faa Ret?
Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
9 Har du en Arm som Gud, kan du tordne med Brag som han?
Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
10 Smyk dig med Højhed og Storhed, klæd dig i Glans og Herlighed!
то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
11 Udgyd din Vredes Strømme, slaa de stolte ned med et Blik,
Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
12 bøj med et Blik de stolte og knus paa Stedet de gudløse,
Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
13 skjul dem i Støvet til Hobe og lænk deres Aasyn i Skjulet!
поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
14 Saa vil jeg ogsaa love dig for Sejren, din højre har vundet.
Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
15 Se Nilhesten! Den har jeg skabt saavel som dig. Som Oksen æder den Græs.
А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
16 Se, hvilken Kraft i Lænderne og hvilken Styrke i Bugens Muskler!
Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
17 Halen holder den stiv som en Ceder, Bovens Sener er flettet sammen;
Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
18 dens Knogler er Rør af, Kobber, Benene i den som Stænger af Jern.
Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
19 Den er Guds ypperste Skabning, skabt til at herske over de andre;
Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
20 thi Foder til den bærer Bjergene, hvor Markens Vildt har Legeplads.
Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
21 Den lægger sig hen under Lotusbuske, i Skjul af Siv og Rør;
Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
22 Lotusbuskene giver den Tag og Skygge, Bækkens Pile yder den Hegn.
Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
23 Den taber ej Modet, naar Jordan stiger, er rolig, om Strømmen end svulmer mod dens Gab.
Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
24 Hvem kan gribe den i dens Tænder og trække Reb igennem dens Snude?
Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
