Esajas 32
1 Se, en Konge skal herske med Retfærd, Fyrster styre med Ret,
Тож за праведністю царюва́тиме цар, а князі володі́тимуть за правосу́ддям.
2 hver af dem som Læ imod Storm og Ly imod Regnskyl, som Bække i Ørk, som en vældig Klippes Skygge i tørstende Land.
І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.
3 De seendes Øjne skal ej være blinde, de hørendes Ører skal lytte;
І не будуть заплю́щені очі видю́щих, і слухатимуть ву́ха тих, які слухають!
4 letsindiges Hjerte skal nemme Kundskab, stammendes Tunge tale flydende, rent.
І знання́ розумітиме серце нерозва́жних, а язик недорі́куватих поспішить говорити вира́зно.
5 Daaren skal ikke mer kaldes ædel, højsindet ikke Skalken.
Не будуть вже кликати достойним глупця́, а на обма́нця не скажуть шляхе́тний,
6 Thi Daaren taler kun Daarskab, hans Hjerte udtænker Uret for at øve Niddingsværk og prædike Frafald fra HERREN, lade den sultne være tom og den tørstige mangle Vand.
бо глупо́ту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облу́дне, щоб душу голодного ви́порожнити й напо́ю позбавити спра́глого!
7 Skalkens Midler er onde, han oplægger lumske Raad for at ødelægge arme med Løgn, skønt Fattigmand godtgør sin Ret.
А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,
8 Men den ædle har ædelt for og staar fast i, hvad ædelt er.
а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.
9 Op, hør min Røst, I sorgløse Kvinder, I trygge Døtre, lyt til min Tale!
Устаньте, безжу́рні жінки́, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте сло́ва мого!
10 Om Aar og Dag skal I trygge skælve, thi med Vinhøst er det ude, der kommer ej Frugthøst.
Днів багато на рік ви, безтурботні, тремті́тимете, бо збір винограду скінчи́вся, а згрома́дження пло́ду не при́йде!
11 Bæv, I sorgløse, skælv, I trygge, klæd jer af og blot jer, bind Sæk om Lænd;
Тремтіть, ви безжу́рні, дрижіть, безтурбо́тні, роздягніться, себе обнажі́ть, опережі́ться по сте́гнах!
12 slaa jer for Brystet og klag over yndige Marker, frugtbare Vinstokke,
За прина́дні поля́ будуть битися в груди, за виноградник урожайний.
13 mit Folks med Tidseltorn dækkede Jord, ja, hvert Glædens Hus, den jublende By!
На землі́ цій наро́ду мого зійде те́рен й будя́ччя, по всіх домах радости спалени́на, на місті веселому.
14 Thi Paladset er øde, Bylarmen standset, Ofel med Taarnet en Grushob for evigt, Vildæslers Fryd, en Græsgang for Hjorde —
Бо па́лац опу́щений буде, міський го́мін замо́вкне, О́фел та ба́шта навік стануть я́мами, радістю диких ослів, пасови́ськом чері́д,
15 til Aand fra det høje udgydes over os. Da bliver Ørkenen til Frugthave, Frugthaven regnes for Skov.
аж Дух з височини́ проллє́ться на нас, а пустиня в садо́к обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс!
16 Ret fæster Bo i Ørkenen, i Frugthaven dvæler Retfærd;
Тоді пробува́тиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17 Retfærds Frugt bliver Fred og Rettens Vinding Tryghed for evigt.
І буде роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпе́ка навіки.
18 Da bor mit Folk i Fredens Hjem, i trygge Boliger, sorgfri Pauluner.
І осяде наро́д мій у мешка́нні спокі́йнім, і в безпечних місця́х, і в спокійних місцях відпочи́нку.
19 Skoven styrter helt, Byen bøjes dybt.
І буде па́дати град на пова́лений ліс, і зни́зиться місто в долину.
20 Salige I, som saar ved alle Vande, lader Okse og Æsel frit løbe om!
Блаженні ви, сівачі понад всякими во́дами, що відпуска́єте ногу воло́ві й ослові на волю!
