Salme 95

1 Kommer, lader os synge med Fryd for Herren, lader os raabe af Glæde for vor Frelses Klippe!

Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.

2 Lader os komme frem for hans Ansigt med Tak, lader os raabe af Glæde for ham med Psalmer!

Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.

3 Thi Herren er en stor Gud, ja, en stor Konge over alle Guder.

Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.

4 I hans Haand ere Jordens Dybder, og Bjergenes Højder høre ham til.

У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;

5 Havet er hans, og han har skabt det, og hans Hænder have dannet det tørre Land.

море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.

6 Kommer, lader os tilbede og nedbøje os, lader os bøje Knæ for Herren, vor Skabers Ansigt!

Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,

7 Thi han er vor Gud, og vi ere det Folk, han føder, og den Hjord, hans Haand leder: Vilde I dog i Dag høre hans Røst!

бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,

8 Forhærder ikke eders Hjerte, som ved Meriba, som paa den Dag ved Massa udi Ørken,

не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,

9 hvor eders Fædre fristede mig; de prøvede mig, og de saa min Gerning.

де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.

10 Fyrretyve Aar kededes jeg ved den Slægt og sagde: De ere et Folk, som farer vild med Hjertet, de kendte ikke mine Veje,

Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.

11 saa at jeg svor i min Vrede: De skulle ikke komme til min Hvile!

Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»