Salme 92
1 En Psalme, en Sang paa Sabbatens Dag.
Псалом. Пісня на день суботній. То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній,
2 Det er godt at takke Herren og at lovsynge dit Navn, du Højeste!
вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою —
3 at kundgøre din Miskundhed om Morgenen og din Sandhed om Natten
на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах,
4 paa de ti Strenge og paa Psalteren til Harpens Klang.
бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю!
5 Thi, Herre! du har glædet mig ved dit Værk; jeg vil synge med Fryd om dine Hænders Gerninger.
Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої,
6 Herre! hvor store ere dine Gerninger, dine Tanker ere meget dybe.
— нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́!
7 En ufornuftig Mand kender det ikke, og en Daare forstaar ikke dette.
Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, —
8 Naar de ugudelige grønnes som en Urt, og alle de, som gøre Uret, blomstre, er det til deres Ødelæggelse stedse og altid.
а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
9 Men du, Herre, er høj evindelig.
Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники!
10 Thi se, dine Fjender, Herre! thi se, dine Fjender skulle omkomme, alle de, som gøre Uret, skulle adspredes.
І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою.
11 Men du ophøjede mit Horn som Enhjørningens; jeg er overgydt med frisk Olie.
І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші!
12 Og mit Øje saa paa mine Fjender, mine Øren hørte paa de onde, som opstode imod mig.
Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, —
13 Den retfærdige skal grønnes som et Palmetræ, han skal vokse som et Cedertræ paa Libanon.
посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога,
14 De, som ere plantede i Herrens Hus, de skulle grønnes i vor Guds Forgaarde.
іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі,
15 De skulle endnu bære Frugt, naar de ere graahærdede, de skulle være saftige og grønne til at forkynde, at Herren er oprigtig, min Klippe, og at der ikke er Uret hos ham.
щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
