Salme 89
1 En Undervisning; af Ethan, Esrahiteren. Jeg vil synge om Herrens Naadegerninger evindelig, jeg vil kundgøre din Sandhed med min Mund fra Slægt til Slægt.
Роздуми Етана-езрахітянина. Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.
2 Thi jeg har sagt: Din Naade skal bygges op evindelig, i Himlene skal du grundfæste din Sandhed:
Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.
3 „Jeg har gjort en Pagt med min udvalgte, jeg har tilsvoret David, min Tjener:
«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:
4 Evindelig vil jeg stadfæste din Sæd, og jeg har bygget din Trone fra Slægt til Slægt.‟ (Sela)
навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід [непохитно] поставлю престол твій». (Села)
5 Og Himlene, Herre! skulle prise din underfulde Gerning og din Sandhed i de helliges Menighed.
І небеса прославлять чудеса Твої, Господи, Твою вірність – на зібранні святих.
6 Thi hvem i Skyen kan maale sig med Herren? hvo er Herren lig iblandt Gudernes Børn?
Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом? Хто серед синів Божих міг би бути подібним до Господа?
7 en Gud saare frygtelig i de helliges hemmelige Raad og forfærdelig over alle, som ere trindt omkring ham!
Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.
8 Herre, Gud Zebaoth! hvo er som du stormægtig, o Herre? og din Sandhed er trindt omkring dig.
Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.
9 Du hersker over det hovmodige Hav; naar dets Bølger rejse sig, da bringer du dem til at lægge sig.
Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.
10 Du knuste Rahab, saa den blev som den ihjelslagne, du bortspredte dine Fjender med din stærke Arm.
Ти вразив Раава, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.
11 Dig tilhøre Himlene, dig tilhører ogsaa Jorden, du har grundfæstet Jorderige og, hvad deri er.
Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.
12 Du skabte Norden og Sønden, Thabor og Hermon fryde sig i dit Navn.
Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.
13 Du har en Arm med Styrke, din Haand er stærk, din højre Haand er ophøjet.
Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.
14 Retfærdighed og Dom ere din Trones Befæstning, Miskundhed og Sandhed gaa frem for dit Ansigt.
Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.
15 Saligt er det Folk, som kender Frydesangen; Herre! i dit Ansigts Lys vandre de.
Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи, вони ходять.
16 I dit Navn skulle de fryde sig den ganske Dag, og i din Retfærdighed ophøjes de.
Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.
17 Thi du er deres Styrkes Pris, og i din Velbehagelighed ophøjer du vort Horn.
Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.
18 Thi Herren er vort Skjold og den Hellige i Israel vor Konge.
Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.
19 Da talte du til din Hellige i et Syn og sagde: Jeg har beredet Hjælp ved en Kæmpe, jeg har ophøjet en udvalgt ud af Folket.
Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.
20 Jeg har fundet David, min Tjener, jeg har salvet ham med min hellige Olie.
Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.
21 Ved ham skal min Haand holde fast, og min Arm skal styrke ham.
Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.
22 Fjenden skal ikke plage ham, og en uretfærdig Mand skal ikke trænge ham.
Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.
23 Men jeg vil sønderknuse hans Modstandere for hans Ansigt og slaa dem, som hade ham.
Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.
24 Men min Sandhed og min Miskundhed skulle være med ham, i mit Navn skal hans Horn ophøjes.
Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.
25 Og jeg vil udstrække hans Haand til Havet og hans højre Haand til Floderne.
Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.
26 Han skal paakalde mig og sige: Du er min Fader, min Gud og min Frelses Klippe.
Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“
27 Og jeg vil gøre ham til den førstefødte, til den højeste over Kongerne paa Jorden.
Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.
28 Jeg vil bevare ham min Miskundhed evindelig, og min Pagt skal holdes ham trolig.
Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.
29 Og jeg vil lade hans Sæd bestaa evindelig, og hans Trone, saa længe Himmelens Dage vare.
Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.
30 Dersom hans Børn forlade min Lov, og de ikke vandre i mine Befalinger,
Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,
31 dersom de vanhellige mine Skikke og ikke holde mine Bud:
якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,
32 Da vil jeg hjemsøge deres Overtrædelse med Riset og deres Misgerning med Plager.
то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.
33 Men min Miskundhed vil jeg ikke tage fra ham og ikke svige min Sandhed.
Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.
34 Jeg vil ikke vanhellige min Pagt og ikke forandre det, som er gaaet over mine Læber.
Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.
35 Eet har jeg svoret ved min Hellighed, jeg vil ikke lyve for David:
Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же [тепер] скажу Я неправду Давидові?
36 Hans Sæd skal blive evindelig, og hans Trone som Solen for mig;
Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,
37 den skal befæstes som Maanen evindelig; og Vidnet i Skyen er trofast. (Sela)
як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». (Села)
38 Men nu har du forkastet og foragtet ham, du er fortørnet paa din Salvede.
Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.
39 Du har tilintetgjort Pagten med din Tjener, du har vanhelliget hans Krone ned i Støvet.
Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.
40 Du har nedrevet alle hans Mure, du har bragt Ødelæggelse over hans Befæstninger.
Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.
41 Alle, som gik forbi paa Vejen, have plyndret ham, han er bleven til Spot for sine Naboer.
Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.
42 Du har ophøjet hans Modstanderes højre Haand, du har glædet alle hans Fjender.
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.
43 Ja, du lader hans skarpe Sværd vige tilbage og har ikke ladet ham bestaa i Krigen.
Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.
44 Du har ladet hans Glans høre op og kastet hans Trone til Jorden.
Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.
45 Du har forkastet hans Ungdoms Dage, du har skjult ham med Haan. (Sela)
Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. (Села)
46 Hvor længe, Herre! vil du skjule dig evindelig? hvor længe skal din Harme brænde som Ild?
Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди? [Доки] палатиме, як вогонь, гнів Твій?
47 Kom i Hu, hvad en Levetid er, til hvilken Forfængelighed du har skabt alle Menneskens Børn?
Згадай, яке швидкоплинне життя моє! Для якого марного [життя] Ти створив усіх синів людських!
48 Hvo er den Mand, som lever og ikke skal se Døden? som kan fri sin Sjæl fra Dødsrigets Vold? (Sela) (Sheol h7585)
Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? (Села) (Sheol h7585)
49 Herre! hvor ere dine forrige Naadegerninger, som du tilsvor David i din Sandhed?
Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?
50 Herre! kom dine Tjeneres Forsmædelse i Hu, som jeg bærer i min Barm, den fra alle de mange Folkefærd,
Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,
51 med hvilken dine Fjender have bespottet, Herre! med hvilken de have bespottet din Salvedes Fodspor.
як безчестять вороги Твої, Господи, як неславлять сліди помазанця Твого.
52 Lovet være Herren evindelig! Amen, ja, amen.
Благословенний Господь повіки!
