Salme 80
1 Til Sangmesteren; til “Lillierne”; et Vidnesbyrd; af Asaf, en Psalme.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе
2 Du Israels Hyrde! vend dine Øren hid, du, der leder Josef som en Hjord, du, som sidder over Keruber, aabenbar dig herligt!
перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!
3 Rejs din Magt for Efraim og Benjamin og Manasse og kom os til Frelse!
Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
4 Gud! hjælp os op igen og lad dit Ansigt lyse, saa blive vi frelste!
Господи, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?
5 Herre, Gud Zebaoth! hvor længe har du ladet Vreden ryge uagtet dit Folks Bøn?
Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,
6 Du har bespist dem med Taarebrød og givet dem Taarer at drikke i fulde Maal.
зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.
7 Du sætter os til en Trætte for vore Naboer, og vore Fjender spotte os.
Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
8 Gud Zebaoth! hjælp os op igen og lad dit Ansigt lyse, saa blive vi frelste.
Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.
9 Du førte en Vinstok fra Ægypten, du uddrev Hedningerne og plantede den.
Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.
10 Du ryddede for den, og den lod sine Rødder rodfæstes og opfyldte Landet.
Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.
11 Bjerge bleve skjulte med dens Skygge, og dens Grene vare som Guds Cedre.
Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки [Євфрат] – своє молоде галуззя.
12 Den udbreder sine Grene til Havet og sine unge Kviste til Floden.
Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?
13 Hvorfor har du nedrevet Gærdet om den, saa at alle de, som gaa forbi ad Vejen, plukke i den?
Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.
14 Svinet fra Skoven roder om den, og vilde Dyr paa Marken afæde den.
Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,
15 Gud Zebaoth! vend dog om; sku ned af Himmelen og se til og besøg denne Vinstok
це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя, яке Ти зміцнив для Себе.
16 og den Pode, som din højre Haand plantede, og den Søn, som du gjorde stærk for dig.
Вогнем обпалена, обсічена [лоза], від докорів Твоїх гине [люд Твій].
17 Den er brændt med Ild, den er omhugget; de omkomme for dit Ansigts Trusel.
Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.
18 Lad din Haand være over, din højre Haands Mand, over den Menneskens Søn, som du gjorde stærk for dig.
Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.
19 Saa ville vi ikke vige fra dig; lad du os leve, og vi ville paakalde dit Navn. Herre, Gud Zebaoth; hjælp os op igen, lad dit Ansigt lyse, saa blive vi frelste.
Господи, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!
