Salme 63

1 En Psalme af David, der han var i Judas Ørk.

Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.

2 Gud! du er min Gud, jeg vil søge aarle til dig; min Sjæl tørster efter dig, mit Kød længes efter dig udi et tørt og vansmægtende Land, hvor intet Vand er.

Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —

3 Saaledes saa jeg dig i Helligdommen for at beskue din Magt og din Ære.

ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!

4 Thi din Miskundhed er bedre end Livet; mine Læber skulle prise dig.

Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!

5 Saaledes vil jeg love dig i mine Livsdage; jeg vil opløfte mine Hænder i dit Navn.

Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.

6 Min Sjæl skal mættes som af det fede og kraftige Maaltid, og min Mund skal love dig med frydefulde Læber.

Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:

7 Naar jeg kommer dig i Hu paa mit Leje, vil jeg tænke paa dig i Nattevagterne.

що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!

8 Thi du har været min Hjælp, og under dine Vingers Skygge vil jeg synge med Fryd.

Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

9 Min Sjæl hang efter dig, din højre Haand holdt paa mig.

Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,

10 Men de søge efter mit Liv til deres egen Ødelæggelse; de skulle komme i Jordens nederste Dybder.

нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!

11 Man skal give dem Sværdet i Vold, de skulle vorde Ræves Del. Men Kongen skal glædes i Gud; hver den, som sværger ved ham, skal rose sig; thi deres Mund skal stoppes, som tale Løgn.

А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!