Salme 63

1 En Psalme af David, der han var i Judas Ørk.

Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.

2 Gud! du er min Gud, jeg vil søge aarle til dig; min Sjæl tørster efter dig, mit Kød længes efter dig udi et tørt og vansmægtende Land, hvor intet Vand er.

Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.

3 Saaledes saa jeg dig i Helligdommen for at beskue din Magt og din Ære.

Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.

4 Thi din Miskundhed er bedre end Livet; mine Læber skulle prise dig.

Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.

5 Saaledes vil jeg love dig i mine Livsdage; jeg vil opløfte mine Hænder i dit Navn.

Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,

6 Min Sjæl skal mættes som af det fede og kraftige Maaltid, og min Mund skal love dig med frydefulde Læber.

коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.

7 Naar jeg kommer dig i Hu paa mit Leje, vil jeg tænke paa dig i Nattevagterne.

Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.

8 Thi du har været min Hjælp, og under dine Vingers Skygge vil jeg synge med Fryd.

Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.

9 Min Sjæl hang efter dig, din højre Haand holdt paa mig.

А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.

10 Men de søge efter mit Liv til deres egen Ødelæggelse; de skulle komme i Jordens nederste Dybder.

Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.

11 Man skal give dem Sværdet i Vold, de skulle vorde Ræves Del. Men Kongen skal glædes i Gud; hver den, som sværger ved ham, skal rose sig; thi deres Mund skal stoppes, som tale Løgn.

Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.