Salme 55
1 Til Sangmesteren; med Strengeleg; en Undervisning af David. Gud! vend Øren til min Bøn og skjul dig ikke for min ydmyge Begæring.
Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;
2 Giv Agt paa mig og bønhør mig; jeg vil overlade mig til min Klage og hyle
прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю
3 over Fjendens Røst, over den ugudeliges Undertrykkelse; thi de vælte Uret paa mig og hade mig i Vrede.
від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.
4 Mit Hjerte er bange inden i mig, og Dødens Rædsler ere faldne paa mig.
Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.
5 Frygt og Bæven kom over mig, og Gru lægger sig over mig.
Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.
6 Og jeg sagde: Gid jeg havde Vinger som en Due, da vilde jeg flyve bort og fæste Bo.
Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,
7 Se, jeg vilde flygte langt bort; jeg vilde blive Natten over i Ørken. (Sela)
полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. (Села)
8 Jeg vilde haste til et Tilflugtssted for mig, fra Hvirvelvinden og Stormen.
Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».
9 Herre! opslug dem, gør deres Tunger uens; thi jeg har set Vold og Trætte i Staden.
Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.
10 Dag og Nat omringe de den paa dens Mure, og Uret og Møje er inden i den.
Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.
11 Ondskab hersker inden i den, og Bedrageri og Svig vige ikke fra dens Gade.
Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.
12 Thi det er ikke en Fjende, som forhaaner mig, ellers maatte jeg bære det; det er ikke min Avindsmand, som gør sig stor over mig, ellers kunde jeg skjule mig for ham;
Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.
13 men det er dig, et Menneske, som var min Jævnlige, min Ven og min Kynding,
Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,
14 vi, som venligt holdt Raad sammen, som vandrede i Guds Hus iblandt Skaren.
з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.
15 Døden føre Forglemmelse over dem! lad dem fare levende ned i Dødsriget; thi der er Ondskab i deres Boliger, i deres Inderste. (Sheol h7585)
Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. (Sheol h7585)
16 Jeg vil raabe til Gud, og Herren skal frelse mig.
Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене.
17 Jeg vil klage og hyle Aften og Morgen og Middag, og han vil høre min Røst.
Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.
18 Han har forløst min Sjæl i Fred fra Striden imod mig; thi de vare i Mængde mig imod.
Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто [повстав] на мене.
19 Gud skal høre og svare dem, han, der bliver evindelig (Sela) efterdi der ingen Forandring er hos dem, og de ikke frygte Gud.
Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить [на престолі]. (Села) Бо вони не змінюються й Бога не бояться.
20 Han har lagt Haand paa dem, som havde Fred med ham; han har vanhelliget sin Pagt.
Підняв [товариш мій] руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.
21 Hans Munds Ord ere glatte som Smør; men der er Strid i hans Hjerte; hans Ord ere blødere end Olie, og dog ere de dragne Sværd.
Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.
22 Kast din Sag paa Herren, og han skal forsørge dig; han skal ikke evindelig tilstede, at den retfærdige rokkes.
Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.
23 Men du, Gud! du skal støde dem ned i Gravens Dyb; blodgerrige og falske Mænd skulle ikke naa deres Dages halve Tal; men jeg vil forlade mig paa dig.
Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.
