Salme 50
1 En Psalme af Asaf. Den Almægtige, Gud Herren har talt og kaldet ad Jorden, fra Solens Opgang indtil dens Nedgang.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 Fra Zion, Skønhedens Krone, aabenbarede Gud sig herligt.
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Vor Gud skal komme og ikke tie; en Ild for hans Ansigt skal fortære, og omkring ham stormer det saare.
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 Han kalder ad Himmelen oventil og ad Jorden for at dømme sit Folk.
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 „Samler mig mine hellige, som have sluttet Pagt med mig ved Offer‟.
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 Og Himlene kundgjorde hans Retfærdighed; thi Gud, han er Dommer. (Sela)
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 Hør, mit Folk, og jeg vil tale; Israel! og jeg vil vidne imod dig; jeg er Gud, din Gud.
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 Jeg vil ikke gaa i Rette med dig for dine Slagtofre og for dine Brændofre, som ere altid for mig.
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 Jeg vil ikke tage en Okse af dit Hus, ej heller Bukke af dine Stalde.
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 Thi alle Dyrene i Skoven høre mig til, Dyrene paa Bjergene i Tusindtal.
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 Jeg kender alle Fuglene paa Bjergene, og hvad der vrimler paa Marken, er hos mig.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 Dersom jeg hungrede, vilde jeg ikke sige dig det; thi Jorderige hører mig til og dets Fylde.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Skulde jeg vel æde Oksers Kød eller drikke Bukkes Blod?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Offer Gud Taksigelse og betal den Højeste dine Løfter!
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 Og kald paa mig paa Nødens Dag; jeg vil udfri dig, og du skal ære mig.
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 Men til den ugudelige siger Gud: Hvad kommer det dig ved at tale om mine Skikke og at tage min Pagt i din Mund,
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 da du dog hader Tugt og kaster mine Ord bag dig?
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 Dersom du ser en Tyv, da er du Ven med ham, og med Horkarle er din Del.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Du skikker din Mund til ondt, og med din Tunge digter du Svig.
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Du sidder og taler imod din Broder, du sætter Klik paa din Moders Søn.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 Disse Ting har du gjort, og jeg har tiet; du har tænkt, at jeg vel var som du; men jeg vil straffe dig og stille det frem for dine Øjne.
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Forstaar dog dette, I, som have glemt Gud! at jeg ikke skal rive bort, og der ingen er, som frier.
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 Den, som ofrer Taksigelse, han ærer mig, og den, som agter paa Vejen, ham vil jeg lade se Guds Frelse.
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
