Salme 5
1 Til Sangmesteren; paa Nekiloth; en Psalme af David.
Керівнику хору. Для виконання в супроводі сопілок. Псалом Давидів. Зваж на слова мої, Господи, зрозумій мій стогін!
2 Herre! vend dine Øren til mine Ord, agt paa min Tanke!
Прислухайся до звуків мого зойку, Царю мій і Боже мій, бо Тобі я молюся.
3 Giv Agt paa mit Raabs Røst, min Konge og min Gud! thi til dig beder jeg.
Господи, вранці Ти почуй мій голос, вранці я постану перед Тобою й чекатиму.
4 Herre! om Morgenen høre du min Røst! jeg vil fremstille mig om Morgenen for dig og vente.
Адже Ти не той Бог, Якому до вподоби беззаконня, зло не мешкатиме поряд із Тобою.
5 Thi du er ikke en Gud, som har Lyst til Ugudelighed; den onde skal ikke bo hos dig.
Не встоять пихаті перед Твоїми очима, Ти ненавидиш усіх тих, хто поводиться свавільно.
6 Daarer skulle ikke bestaa for dine Øjne! du hader alle dem, som gøre Uret.
Ти знищиш тих, що промовляють неправду; людина кровожерна й підступна гидка [для Тебе], Господи.
7 Du lader dem, som tale Løgn, gaa til Grunde: Herren har Vederstyggelighed til en blodgerrig og falsk Mand.
Але я, завдяки великій Твоїй милості, увійду до дому Твого, поклонюся у бік Храму святині Твоєї, [сповнений] страхом побожним перед Тобою.
8 Men jeg vil komme til dit Hus ved din store Miskundhed; jeg vil tilbede imod dit hellige Tempel i din Frygt.
Господи, веди мене Твоєю правдою заради ворогів моїх; вирівняй шлях Твій переді мною.
9 Herre! led mig i din Retfærdighed for mine Fjenders Skyld; jævn din Vej for mit Ansigt!
Адже немає у вустах їхніх щирості, їхній внутрішній [світ] – руїна, гортань у них – відкрита могила, язики у них слизькі.
10 Thi i deres Mund er intet bestandigt; deres Indre er Ondskab; deres Strube er en aaben Grav, de smigre med deres Tunge.
Оголоси їм вирок, Боже! Нехай впадуть вони через підступні задуми свої, відкинь їх через численні беззаконня їхні, адже вони повстали проти Тебе.
11 Gud! døm dem skyldige, at de falde formedelst deres Anslag; nedstød dem for deres mange Overtrædelsers Skyld, thi de ere genstridige imod dig.
І тоді радітимуть усі, хто на Тебе надію покладає; їхні вигуки щастя лунатимуть вічно. Простягни Свій покров над ними, і звеселяться Тобою ті, що ім’я Твоє люблять.
12 Men alle, som forlade sig paa dig, skulle glæde sig, de skulle fryde sig evindelig, og du skal skjule over dem; og de, som elske dit Navn, skulle fryde sig i dig. Thi du, Herre! velsigner en retfærdig, du dækker ham med Naade som med et Skjold.
Бо Ти благословляєш праведного, Господи, наче великим щитом, вкриваєш його [Твоєю] прихильністю.
