Salme 46

1 Til Sangmesteren; af Koras Børn; en Sang; til Alamoth.

Для дириґента хору. Синів Коре́євих. На спів „Аламот“. Пісня. Бог для нас — охоро́на та сила, допомо́га в недолях, що часто трапляються,

2 Gud er vor Tillid og Styrke, en Hjælp i Angester, prøvet til fulde.

тому́ не лякаємось ми, як трясе́ться земля, і коли го́ри зсува́ються в серце морі́в!

3 Derfor ville vi ikke frygte, om end Jorden forandres, og Bjergene synke ned i Havets Dyb;

Шумлять і киплять Його во́ди, через ве́лич Його тремтя́ть го́ри. (Се́ла)

4 om end Vandene deri bruse og oprøres, Bjergene bæve for dets Vælde. (Sela)

Річка, — відно́ги її веселя́ть місто Боже, найсвятіше із місць пробува́ння Всеви́шнього.

5 Men en Strøm med sine Bække glæder Guds Stad, Helligdommen, den Højestes Boliger.

Бог серед нього, — нехай не хитається, Бог поможе йому́, коли ра́нок настане.

6 Gud er midt i den, den skal ikke rokkes; Gud skal hjælpe den, naar Morgenen frembryder.

Шуміли наро́ди, хиталися ца́рства, а Він голос подав Свій — і земля розпливла́ся.

7 Hedningerne brusede, Rigerne bevægedes; han udgav sin Røst, Jorden smeltedes.

З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів. (Се́ла)

8 Herren Zebaoth er med os, Jakobs Gud er vor faste Borg. (Sela)

Ідіть, оглядайте Господні діла, — які руйнува́ння вчинив на землі!

9 Kommer, ser Herrens Gerninger, hvorledes han har anrettet Ødelæggelser paa Jorden.

Аж до кра́ю землі припиняє Він ві́йни, ламає Він лука й торо́щить списа, палить огнем колесни́ці!

10 Han, som kommer Krigene til at holde op indtil Jordens Ende, sønderbryder Buen og afhugger Spydet, opbrænder Vognene med Ild.

„Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесу́сь між наро́дами, піднесу́сь на землі!“

11 Lader af og vider, at jeg er Gud, ophøjet iblandt Hedningerne, ophøjet paa Jorden. Herren Zebaoth er med os, Jakobs Gud er vor faste Borg. (Sela)

З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів! (Се́ла)