Salme 45
1 Til Sangmesteren; til „Lillierne‟; af Koras Børn; en Undervisning; en Sang om Kærlighed.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Повчання синів Корея. Пісня кохання. Зворушилося моє серце від слова прекрасного, я виконаю свій твір для царя. Язик мій – тростина вправного писця.
2 Mit Hjerte udgyder en god Tale; jeg siger: Mine Idrætter gælde Kongen; min Tunge er en Hurtigskrivers Pen.
Ти став найгарнішим серед усіх синів людських, благодать вилилась на вуста твої, тому Бог благословив тебе навіки.
3 Du er meget dejligere end Menneskens Børn, Ynde er udgydt paa dine Læber, derfor velsignede Gud dig evindelig.
Підпережи, о могутній, свої стегна мечем, славою твоєю й величчю!
4 Bind dit Sværd ved din Side, du vældige! i din Majestæt og din Herlighed;
І в такому величному вбранні своєму переможно мчися верхи заради істини, смирення й правди. Нехай правиця твоя звершить грізні вчинки.
5 og vær lykkelig i din Herlighed, far frem for Sandhed og Mildhed med Retfærdighed, og din højre Haand skal lære dig forfærdelige Ting.
Твої стріли нагострені – нехай впадуть під твої ноги народи, [нехай вразять вони] серця ворогів царя.
6 Dine Pile ere skærpede; Folkene skulle falde under dig, Kongens Fjenders Hjerte rammes.
Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства.
7 Gud! din Trone bliver evindelig og altid, dit Riges Spir er Rettens Spir.
Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів.
8 Du elsker Retfærdighed og hader Ugudelighed; derfor har Gud, din Gud, salvet dig med Glædens Olie fremfor dine Medbrødre.
Миром, алое й корицею пашіють усі твої шати; із палаців, прикрашених слоновою кісткою, струни арф тебе радують.
9 Alle dine Klæder dufte af Myrra og Aloe og Kasia; du gaar ud af de Elfenbens Paladser fra dem, som have glædet dig.
Серед [придворних] шляхетних жінок твоїх – доньки царів. Стоїть цариця по твоїй правиці – уся в щирому золоті з Офіру.
10 Kongedøtre ere iblandt dine Herligheder; Dronningen staar ved din højre Haand i Guld fra Ofir.
Послухай-но, донько, обміркуй і [ось до чого] прихили твоє вухо: забудь народ твій і дім твого батька,
11 Hør, Datter! og se til og bøj dit Øre og glem dit Folk og din Faders Hus!
і тоді цар зажадає твоєї краси, адже він – твій володар, тож вклонися йому.
12 saa skal Kongen faa Lyst til din Skønhed; thi han er din Herre, og du skal tilbede ham.
Тоді донька Тиру[прийде] з дарами й багатії з народу твого шукатимуть прихильності твоєї.
13 Og Tyrus's Datter skal komme med Skænk og bede ydmygeligt for dit Ansigt: De rige iblandt Folket.
Уся слава доньки царя – усередині [покоїв], її одяг гаптований золотом.
14 Kongedatteren derinde er aldeles herlig, hendes Klæder ere af Gyldenstykke.
У вишиваних шатах ведуть її до царя; весільних подруг підводять до тебе услід за нею, [о царю].
15 Hun føres frem for Kongen i stukne Klæder; Jomfruerne, hendes Veninder, gaa efter hende, de føres ind til dig.
Ведуть їх із радістю й веселощами, вони входять до палацу царя.
16 De føres frem med Glæde og Fryd, de komme i Kongens Palads.
Замість предків твоїх, [о царю], будуть сини твої; Ти поставив їх князями по всій землі.
17 Dine Sønner skulle være i dine Fædres Sted, dem skal du sætte til Fyrster paa den hele Jord. Jeg vil lade dit Navn ihukommes iblandt alle Slægter; derfor skulle Folkene love dig evindelig og altid.
Я зроблю так, що ім’я твоє пам’ятатимуть із роду в рід, тому народи прославлятимуть тебе повік-віків.
