< Salme 38 >
1 En Psalme af David; til Ihukommelse.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Herre! straf mig ikke i din Vrede og tugt mig ikke i din Harme.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Thi dine Pile ere dybt nedtrykte i mig, og din Haand har lagt sig paa mig.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Der er intet sundt paa mit Kød for din Vredes Skyld; der er ingen Fred i mine Ben for min Synds Skyld.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Thi mine Misgerninger ere gaaede mig over Hovedet; de ere blevne mig for svare som en svar Byrde.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Mine Saar lugte ilde, de ere raadne for min Daarskabs Skyld.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Jeg gaar kroget, jeg er saare nedbøjet; jeg gaar hver Dag i Sørgeklæder.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Thi mine Lænder ere fulde af Skorpe, og der er intet sundt paa mit Kød.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Jeg er bleven dødkold og saare sønderknust; jeg hyler ud af mit Hjertes Uro.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Herre! al min Begæring er for dig, og mit Suk er ikke skjult for dig.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Mit Hjerte slaar heftigt, min Kraft har forladt mig, og mine Øjnes Lys, endog det er svundet for mig.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 Mine Venner og mine Frænder holde sig i Afstand fra min Plage, og mine nærmeste staa langt borte.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 Og de, som søge efter mit Liv, satte Snarer, og de, som søge min Ulykke, førte Fordærvelsens Tale og grunde den ganske Dag paa alle Haande Svig.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Men jeg er som en døv, der ikke hører, og som en stum, der ikke oplader sin Mund.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Jeg er som en Mand, der ikke hører, og som intet Gensvar har i sin Mund.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Thi jeg bier paa dig, Herre; du, Herre min Gud! vil bønhøre.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Thi jeg sagde: De skulle ikke glæde sig over mig; da min Fod snublede, gjorde de sig store imod mig.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Thi jeg er nær ved at halte, og min Pine er stadig for mig.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 Thi jeg maa bekende min Misgerning, jeg sørger over min Synd.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Men mine Fjender leve og ere mægtige, og der er mange, som hade mig uden Skel.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Og de, som betale ondt for godt, de staa mig imod, fordi jeg efterjager det gode.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Forlad mig ikke, Herre! min Gud, vær ikke langt fra mig! Skynd dig at hjælpe mig, Herre, min Frelse!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!