Salme 33
1 Synger med Fryd, I retfærdige, i Herren! Lovsang sømmer sig for de oprigtige.
Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
2 Takker Herren med Harpe; og leger for ham paa Psaltre med ti Strenge.
Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
3 Synger ham en ny Sang, leger lifligt paa Strengeleg med Frydeklang.
заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
4 Thi Herrens Ord er ret, og al hans Gerning er trofast.
бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5 Han elsker Retfærdighed og Dom; Jorden er fuld af Herrens Miskundhed.
Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
6 Himlene ere gjorte ved Herrens Ord og al deres Hær ved hans Munds Aande.
Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
7 Han holder Vandet sammen i Havet som en Dynge; han lægger de dybe Vande i Forraadskamre.
Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
8 Al Jorden frygte Herren! alle Verdens Indbyggere bæve for ham!
Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
9 Thi han talte, og det skete; han bød, saa stod det der.
бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
10 Herren gjorde Hedningernes Raad til intet, han forstyrrede Folkenes Tanker.
Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
11 Herrens Raad bestaar evindelig, hans Hjertes Tanker fra Slægt til Slægt.
а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
12 Saligt er det Folk, hvis Gud Herren er, det Folk, som han udvalgte sig til Arv.
Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
13 Herren skuede ud fra Himmelen, han saa alle Menneskens Børn.
Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
14 Han saa ned fra sit Højsæde til alle Jordens Indbyggere.
приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15 Han er den, som danner deres Hjerter til Hobe, som agter paa alle deres Gerninger.
Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
16 En Konge frelses ikke ved stor Magt, en vældig fries ikke ved stor Kraft.
Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
17 Hesten slaar fejl til Frelse og kan ikke redde ved sin store Styrke.
для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
18 Se, Herrens Øje er til dem, som ham frygte, som haabe paa hans Miskundhed,
ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
19 for at fri deres Sjæl fra Død og holde dem i Live i Hungersnøden.
щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20 Vor Sjæl bier efter Herren, han er vor Hjælp og vort Skjold.
Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
21 Thi i ham glædes vort Hjerte; thi vi forlade os paa hans hellige Navn.
бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
22 Herre! din Miskundhed være over os, ligesom vi haabe paa dig!
Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
