Salme 27
1 Af David. Herren er mit Lys og min Frelse, for hvem skal jeg frygte? Herren er mit Livs Værn, for hvem skal jeg ræddes?
Псалом Давидів. Господь – моє світло й моє спасіння: кого мені боятись? Господь – твердиня мого життя: кого мені лякатись?
2 Der de onde kom frem imod mig for at æde mit Kød, mine Modstandere og mine Fjender, da snublede de og faldt.
Коли наблизяться до мене злодії, щоб пожерти моє тіло, коли супротивники й вороги мої [повстануть] проти мене, вони спіткнуться й впадуть.
3 Dersom en Hær vilde lejre sig imod mig, da skal mit Hjerte ikke frygte; dersom en Krig rejses imod mig, da er jeg dog trøstig.
Якщо військо стане табором проти мене, моє серце страх не охопить; якщо війна спалахне проти мене – і тоді я почуватимусь у безпеці.
4 Een Ting har jeg begæret af Herren, den vil jeg søge efter; at jeg maa bo i Herrens Hus alle mine Livsdage for at beskue Herrens Livsalighed og at grunde i hans Tempel.
Одного лиш просив я в Господа, тільки того шукаю: щоб мешкати мені в домі Господньому всі дні життя мого, щоб споглядав я спокійГоспода й поринав у роздуми в Храмі Його.
5 Thi han skal gemme mig i sin Hytte paa den onde Dag; han skal skjule mig i sit Pauluns Skjul, han skal ophøje mig paa en Klippe.
Бо Він сховає мене в помешканні Своєму в день лиха, убереже мене під подолом Свого шатра [й] здійме мене на скелю.
6 Og nu hæver mit Hoved sig over mine Fjender, som ere trindt omkring mig, og jeg vil ofre ham Ofre med Frydeklang i hans Paulun; jeg vil synge og lege for Herren.
Тоді піднесеться голова моя над ворогами моїми, що оточують мене, і принесу я біля шатра Його жертви з вигуком радості, співатиму й гратиму для Господа.
7 Herre! hør min Røst, naar jeg raaber, og vær mig naadig og bønhør mig!
Почуй, Господи, мій голос, [адже] кличу я, помилуй мене і дай мені відповідь.
8 Til dig sagde mit Hjerte, der du sagde: „Søger mit Ansigt‟, jeg søger dit Ansigt, Herre!
«До Тебе!» – каже серце моє. «Шукайте обличчя Моє!» Обличчя Твоє, Господи, шукатиму я.
9 Skjul ikke dit Ansigt for mig, forskyd ikke din Tjener i Vrede; du har været min Hjælp, opgiv mig ikke og forlad mig ikke, min Frelses Gud!
Не відвертай обличчя Твого від мене, не відкинь у гніві раба Твого, [адже] Ти був допомогою моєю. Не покинь мене, не залиши, Боже спасіння мого!
10 Thi min Fader og min Moder forlode mig; men Herren tager mig op.
Хоча мої батько й мати полишили мене, але Господь прийме мене.
11 Herre! lær mig din Vej og led mig paa den jævne Sti, for mine Fjenders Skyld.
Покажи мені, Господи, дорогу Твою і стежкою справедливості веди мене заради ворогів моїх.
12 Giv mig ikke i mine Fjenders Vold; thi falske Vidner og de, som aande Uretfærdighed, opstode imod mig.
Не віддавай мене на поталу супротивникам моїм, бо свідки неправдиві повстали проти мене й дихають насильством.
13 Havde jeg ikke troet, at jeg skulde se Herrens Godhed i de levendes Land —!
Однак я твердо вірю, що побачу доброту Господню на землі живих.
14 Bi efter Herren, vær frimodig, og han skal styrke dit Hjerte; ja, bi efter Herren!
Надійся на Господа, будь мужнім і серце своє зміцни. Надійся на Господа!
