Salme 26

1 Af David. Herre! skaf mig Ret, thi jeg har vandret i min Uskyldighed; og jeg forlader mig paa Herren, jeg skal ikke snuble.

Давидів.

2 Prøv mig, Herre! og forsøg mig, lutre mine Nyrer og mit Hjerte;

Перевір мене, Господи, і ви́пробуй мене, перетопи́ мої ни́рки та серце моє,

3 thi din Miskundhed er for mine Øjne, og jeg vandrer i din Sandhed.

бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.

4 Jeg sidder ikke hos falske Folk og kommer ikke hos underfundige.

Не сидів я з людьми́ неправдивими, і не бу́ду ходити з лукавими,

5 Jeg hader de ondes Forsamling og sidder ikke hos de ugudelige.

я громаду злочи́нців знена́видів, і з грішниками я сидіти не буду.

6 Jeg tor mine Hænder i Uskyldighed og holder mig omkring dit Alter, Herre!

Умию в неви́нності руки свої, й обійду́ Твого, Господи, же́ртівника,

7 for at lade mig høre med Taksigelses Røst og for at fortælle alle dine underfulde Gerninger.

щоб хвалу́ Тобі го́лосно ви́голосити, та звісти́ти про всі чу́да Твої.

8 Herre! jeg elsker dit Hus's Bolig og din Æres Tabernakels Sted.

Господи, — полюбив я оселю дому Твого́, і місце перебува́ння слави Твоєї.

9 Bortryk ikke min Sjæl med Syndere, eller mit Liv med blodgerrige Folk,

Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровоже́рами,

10 i hvis Hænder der er Skændsel, og hvis højre Haand er fuld af Skænk.

що в руках їх злоді́йство, що їхня прави́ця напо́внена пі́дкупом.

11 Men jeg vil vandre i min Uskyldighed; forløs mig og vær mig naadig!

А я бу́ду ходити в своїй непоро́чності, — визволь мене та помилуй мене!

12 Min Fod staar paa det jævne; i Forsamlinger vil jeg love Herren.

Нога моя стала на рівному місці, — на збо́рах я благословля́тиму Господа!