Salme 2

1 Hvorfor fnyse Hedningerne, og grunde Folkene paa Forfængelighed?

Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

2 Jordens Konger rejse sig, og Fyrsterne raadslaa tilsammen imod Herren og imod hans salvede:

Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

3 „Lader os sønderrive deres Baand og kaste deres Reb af os!‟

„Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

4 Han, som bor i Himlene, ler; Herren spotter dem.

Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

5 Da skal han tale til dem i sin Vrede og forfærde dem i sin Harme:

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

6 „Jeg har dog indsat min Konge over Zion, mit hellige Bjerg.‟

„Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

7 Jeg vil fortælle om et beskikket Raad; Herren sagde til mig: Du er min Søn; jeg fødte dig i Dag.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 Begær af mig, saa vil jeg give dig Hedningerne til din Arv og Jordens Grænser til din Ejendom.

Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

9 Du skal sønderslaa dem med et Jernspir, ligesom Pottemagerkar skal du sønderbryde dem.

Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

10 Og nu, I Konger, handler klogelig! lader eder undervise, I Dommere paa Jorden!

А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

11 Tjener Herren med Frygt og fryder eder med Bæven!

Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

12 Kysser Sønnen, at han ikke bliver vred, og I skulle omkomme paa Vejen; thi om et lidet vil hans Vrede optændes; salige alle de, som forlade sig paa ham!

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!